Вікіпедія

Аарон Леннон

англійський футболіст

А́арон Джа́стін Ле́ннон (англ. Aaron Justin Lennon; нар. 16 квітня 1987, Лідс, Англія) — колишній англійський футболіст, що виступав на позиції вінгера.

Ф
Аарон Леннон
Аарон Леннон
Аарон Леннон
Особисті дані
Повне ім'я Аарон Джастін Леннон
Народження 16 квітня 1987(1987-04-16) (37 років)
  Лідс, Англія
Зріст 165 см
Вага 62 кг
Громадянство Англія Англія,
Ірландія Ірландія
Позиція вінгер
Юнацькі клуби
2001—2003 Англія «Лідс Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003—2005
2005—2015
2015
2015—2018
2018—2020
2020—2021
2021—2022
Усього:		 Англія «Лідс Юнайтед»
Англія «Тоттенгем Готспур»
→  Англія «Евертон»
Англія «Евертон»
Англія «Бернлі»
Туреччина «Кайсеріспор»
Англія «Бернлі»		 38 (1)
266 (26)
14 (2)
51 (5)
46 (1)
36 (0)
28 (2)
479 (37)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002
2003
2005
2005—2008
2006—2013 		Англія Англія U-16
Англія Англія U-17
Англія Англія U-19
Англія Англія U-21
Англія Англія 		8 (0)
15 (0)
1 (0)
5 (0)
21 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леннон.

Клубна кар'єра ред.

«Лідс Юнайтед» ред.

Леннон почав свою професійну кар'єру в «Лідс Юнайтед», у складі якого він став наймолодшим гравцем Прем'єр-ліги, дебютувавши в ній у віці 16 років і 129 днів в матчі проти своєї майбутньої команди «Тоттенгем Готспур». У тому матчі його команда програла «шпорами» з рахунком 2:1 на «Вайт Гарт Лейн». Дуже довго він намагався пробитися з молодіжної академії «Лідса» в основний склад. 2001 року Леннон встановив рекорд як наймолодший гравець, який уклав спонсорський контракт на постачання бутс з компанією Adidas. На той момент йому було всього 14 років.

«Тоттенгем Готспур» ред.

Коли в «Лідсі» почалися фінансові проблеми, Леннон був проданий в «Тоттенгем Готспур» за £ 1 млн у червні 2005 року [1]. Дебютував він через пару місяців у серпні в грі проти «Челсі» («шпори» програли). 16 березня 2006 року Леннон забив свій перший гол у Прем'єр-лізі в матчі проти «Бірмінгему» (2:0) у другій половині тайму на стадіоні «Сент-Ендрюс». Він був номінований на звання найкращого молодого гравця року в сезоні 2005/06, але програв Вейну Руні. 28 березня Леннон продовжив контракт з «Тоттенхемом» до 2010 року.

У сезоні 2006/07 Леннон був знову номінований звання найкращого молодого гравця року, але зайняв третє місце, поступившись Кріштіану Роналду з «Манчестер Юнайтед» і Сеску Фабрегасу з «Арсеналу». Леннон підписав новий контракт на п'ять з половиною років і щотижневою зарплатою в £ 20 000 8 січня 2007 року [2].

Станом на 9 жовтня 2014 року заробітна плата гравця становила £ 55 000 щотижня + бонуси.

«Евертон» ред.

2 лютого 2015 року гравця було віддано до кінця сезону в оренду до «Евертона».[3] Дебютував за «ірисок» 7 лютого, вийшовши на заміну в Мерсісайдському дербі проти «Ліверпуля».[4] 22 березня забив перший гол у складі «Евертона», допомігши перемогти «Квінз Парк Рейнджерс» з рахунком 2–1.[5]

На початку сезону 2015–16 повернувся до «Тоттенгема», однак там не отримав там ігрового номера та тренувався з молодіжною командою.[6][7] 1 вересня 2015 року підписав повноцінну угоду з «Евертоном» строком на три роки.[8][9]

«Бернлі» і «Кайсеріспор» ред.

23 січня 2018 року Леннон перейшов до стану «Бернлі», підписавши контракт на два з половиною роки[10].

2 вересня 2020 приєднався до складу турецького «Кайсеріспора»[11].

Після закінчення контракту, в серпні 2021 повернувся до «Бернлі»[12].

15 листопада 2022 року оголосив про завершення кар'єри[13].

Кар'єра в збірній ред.

Леннон був викликаний до молодіжної збірної Англії в жовтні 2005 року, а 8 травня 2006 року був заявлено до складу першої збірної Англії на чемпіонат світу 2006 року.

Він був названий найкращим гравцем матчу в протистоянні другої збірної Англії з Білоруссю 25 травня 2006 року, в якому Англія програла з рахунком 2:1 на стадіоні «Мадейський» в Редінгу. Дебют Леннона за основний склад збірної Англії відбувся в другому таймі матчу з Ямайкою, 2 червня, в якому Англія перемогла з рахунком 6:0.

Леннон вийшов на заміну в грі в другій груповій стадії чемпіонату світу 2006 року проти Тринідаду і Тобаго. Після його появи на полі разом з Вейном Руні Англія забила 2 голи і перемогла з рахунком 2:0. Серед уболівальників з'явилась думка, що він незабаром витіснить Девіда Бекхема з його правого флангу [14]. Леннон також вийшов грати в чвертьфіналі проти Португалії після травми Бекхема. До кінця матчу він був замінений на Джеймі Каррагера перед серією пенальті, в якій Англія програли з рахунком 3:1 (Каррагер промахнувся).

Леннон також вийшов на заміну в матчі проти Андорри у відбірковій матчі до чемпіонату Європи 2008, де допоміг забити Пітеру Краучу його другий гол у матчі.

Свій перший матч у стартовому складі збірної Англії Леннон провів 24 березня 2007 року в матчі проти збірної Ізраїлю.

Леннон потрапив до списку 23-х футболістів збірної, які були включені до заявки на Чемпіонат світу 2010 року.[15] На турнірі Аарон зіграв у перших двох матчах збірної: у нічиїх 1–1 проти США та 0–0 проти Алжиру.[16][17]

Досягнення ред.

«Тоттенгем Готспур»: 2007-08

Примітки ред.

  1. ↑ Tottenham clinch Lennon signing. BBC Sport. 15 червня 2003. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 20 червня 2003. (англ.)
  2. ↑ "Lennon signs long-term Spurs deal" [Архівовано 28 січня 2007 у Wayback Machine.], BBC News, 8 січня 2007. Retrieved 1 September 2009.
  3. ↑ Aaron Lennon: Everton sign Tottenham winger on loan. BBC Sport. 2 лютого 2015. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2015.
  4. ↑ Lennon 'Buzzing' After Derby Debut. Everton F.C. 8 лютого 2015. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 2 березня 2015.
  5. ↑ Doyle, Paul (22 березня 2015). Everton sink relegation-bound QPR thanks to late Aaron Lennon goal. The Guardian. London. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
  6. ↑ Law, Matt (22 липня 2015). Aaron Lennon trains with youth team as Tottenham exit draws closer. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
  7. ↑ 2015–16 Premier League squad numbers announced. Tottenham Hotspur F.C. 7 серпня 2015. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
  8. ↑ Lennon Returns. Everton F.C. 1 вересня 2015. Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  9. ↑ Whalley, Mike (1 вересня 2015). Aaron Lennon joins Everton from Tottenham on three-year deal. ESPN FC. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  10. ↑ Lennon completes move to Burnley. BBC Sport. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  11. ↑ Sarigul, Emre (3 вересня 2020). Aaron Lennon set to join Turkish minnows after being released by Burnley. Turkish Football (амер.). Процитовано 17 лютого 2023.
  12. ↑ Burnley transfer news: Aaron Lennon re-joins club after leaving Turkish side Kayserispor. Sky Sports (англ.). Процитовано 17 лютого 2023.
  13. ↑ Ex-England winger Lennon retires. BBC Sport (en-GB) . Процитовано 17 лютого 2023.
  14. ↑ Birchall from the Daily Mail [Архівовано 27 грудня 2008 у Wayback Machine.], retrieved 21 June 2006 (англ.)
  15. ↑ Капелло назвав склад збірної Англії на чемпіонат світу. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 12 квітня 2011.
  16. ↑ McNulty, Phil. England 1–1 USA. BBC Sport. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 8 грудня 2016.
  17. ↑ McNulty, Phil. England 0–0 Algeria. BBC Sport. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 грудня 2016.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аарон_Леннон&oldid=38414693