Ї (письмо)

писемність мови ї

Ї (ї: ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma [nɔ̄sū bū̠mā]; китайська: 彝文; піньїнь: Yí wén) — назва для двох видів письма. Одне з них — традиційне письмо ї, яке є логосилабічним (існує декілька його місцевих різновидів); а друге — складове (стандартизоване в 1975 році китайським урядом).

Ї (логосилабічне)
Ї (складове)
ꆈꌠꁱꂷ
Вид
логосилабічне і складове
Мови різноманітні мови ї
Період
15 ст. (?) — сьогодення
Напрям зліва направо (зараз найпоширеніший)

традиційне логосилабічне
письмо ї поки
в Юнікод не внесене
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Класичне письмо ї
Манускрипт, записаний письмом ї

Традиційне письмо ї ред.

Традиційне письмо ї — логосилабічне письмо, яке вперше було засвідчене написами 15-16 століть, але могло виникнути ще раніше в часи династії Тан (618–907 роки). Існують десятки тисяч давніх рукописів, написаних традиційним письмом ї. Вважається, що спочатку існувало 1840 знаків, але потім їх кількість зросла майже до 90000, оскільки в різних районах, де проживали народи ї, виникало багато знаків з однаковим значенням. Знаки письма ї за своїм вживанням схожі на китайські, але форма їх значно відрізняється від китайських, хоча китайські впливи все ж таки присутні (наприклад, знаки для цифр, використовуємі в деяких написах). В основному, користувались цим письмом шамани. Традиційне письмо ї використовувалось для таких мов: носу, нісу, вуса насу, манці. Існують такі різновиди традиційного письма ї: для мови носу, для мови насу, для мови сані, для мови нісу. Різновид письма ї для мови носу повернутий на 90 градусів відносно інших різновидів цього письма. Існують стандартизовані форми письма ї: для мови носу (воно складове; широко використовується), для мови насу (логосилабічне; використовується, але не так широко, як складове письмо ї для мови носу), юньнаньське реформоване письмо ї (логосилабічне; компромісний варіант на основі кількох місцевих різновидів письма ї; використовується слабко). Також зараз використовуються традиційні нестандартизовані місцеві різновиди письма ї[1][2].

Складове письмо ї ред.

Сучасне складове письмо ї (ꆈꌠꁱꂷ nuosu bburma [nɔ̄sū bū̠mā]) було стандартизоване в 1974 році китайським урядом на основі традиційного письма ї для мови носу. В 1980 році його зробили офіційним письмом ляншанського діалекту мови носу в Ляньшань-Їйському автономному окрузі (кит. спрощ.: 凉山彝族自治州; піньїнь: Liángshān Yízú Zìzhìzhōu; носу: ꆃꎭꆈꌠꊨꏦꏱꅉꍏ). В письмі є 756 знаків для стандартного ляншанського діалекту та 63 знаки для запису складів, уживаних лише в словах, запозичених з китайської мови. Не всі поєднання голосних та приголосних можливі. Сучасне складове письмо ї розрізняє тони: для трьох тонів (високого, середнього, низького) використовуються окремі складові знаки, для четвертого (зростаючого) використовуються складові знаки для середнього тону в поєднанні з діакритичним знаком (надзнакова дуга). Загальна кількість знаків складового письма ї — 1164 (включно зі складовими знаками з діакритикою). Також в цьому є письмі є знак для повторення складових знаків, ꀕ (позначається як w в піньїні для мов ї; в Юнікоді цей знак неправильно названо YI SYLLABLE WU).

Знаки складового письма ї ред.

Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
i t [i̋] ꀀ  
x [ǐ]  
[ī]  
p [î]    
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
ie t [ɛ̋]                            
x [ɛ̌]  
[ɛ̄]  
p [ɛ̂]      
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
a t [a̋]  
x [ǎ]
[ā]
p [â]
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
uo t [ɔ̋]                                
x [ɔ̌]        
[ɔ̄]        
p [ɔ̂]            
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
o t [ő]    
x [ǒ]
[ō]  
p [ô]
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
e t [ɯ̋]                                      
x [ɯ̌]        
[ɯ̄]          
p [ɯ̂]            
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
u t [ű]    
x [ǔ]      
[ū]      
p [û]      
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
ur x [ṵ̌]      
[ṵ]      
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
y t [ɨ̋]                          
x [ɨ̌]                        
[ɨ̄]                        
p [ɨ̂]                        
Піньїнь приголосні b p bb nb hm m f v d t dd nd hn n hl l g k gg mg hx
голосні тони МФА [p] [pʰ] [b] [m͡b] [m̥] [m] [f] [v] [t] [tʰ] [d] [n͡d] [n̥] [n] [l̥] [l] [k] [kʰ] [g] [ŋ͡g] [h]
yr x [ɨ̰̌]                              
[ɨ̰]                              
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
i t [i̋]                
x [ǐ]                  
[ī]                  
p [î]                  
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
ie t [ɛ̋]                          
x [ɛ̌]              
[ɛ̄]              
p [ɛ̂]                
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
a t [a̋]                
x [ǎ]              
[ā]              
p [â]                
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
uo t [ɔ̋]                                
x [ɔ̌]      
[ɔ̄]      
p [ɔ̂]                
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
o t [ő]        
x [ǒ]
[ō]  
p [ô]
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
e t [ɯ̋]                                  
x [ɯ̌]              
[ɯ̄]              
p [ɯ̂]                
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
u t [ű]                
x [ǔ]        
[ū]        
p [û]        
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
ur x [ṵ̌]            
[ṵ]            
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
y t [ɨ̋]        
x [ɨ̌]        
[ɨ̄]        
p [ɨ̂]        
Піньїнь приголосні ng h w z c zz nz s ss zh ch rr nr sh r j q jj nj ny x y
голосні тони МФА [ŋ] [x] [ɣ] [t͡s] [t͡sʰ] [d͡z] [nd͡z] [s] [z] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [d͡ʐ] [nd͡ʐ] [ʂ] [ʐ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [d͡ʑ] [nd͡ʑ] [ɲ] [ɕ] [ʑ]
yr x [ɨ̰̌]          
[ɨ̰]          
Знак Назва
знак для повторення
складових знаків

Піньїнь для ї ред.

Приголосні[3] ред.

Приголосні Проривні Африкати Фрикативні
(щілинні)
Губні Піньїнь hm m nb bb b p         v f    
МФА [m̥] [m] [m͡b] [b] [p] [pʰ]         [v] [f]    
Ясенні
(альвеолярні)
Піньїнь hn n nd d dd t nz zz z c ss s hl l
МФА [n̥] [n] [n͡d] [d] [t] [tʰ] [nd͡z] [d͡z] [t͡s] [t͡sʰ] [z] [s] [l̥] [l]
Ретрофлексні Піньїнь             nr rr zh ch r sh    
МФА             [nd͡ʐ] [d͡ʐ] [t͡ʂ] [t͡ʂʰ] [ʐ] [ʂ]    
Середньопіднебінні
(палатальні)
Піньїнь   ny         nj jj j q y x    
МФА   [ɲ]         [nd͡ʑ] [d͡ʑ] [t͡ɕ] [t͡ɕʰ] [ʑ] [ɕ]    
Задньоязикові Піньїнь   ng mg gg g k         w   hx h
МФА   [ŋ] [ŋ͡g] [g] [k] [kʰ]         [ɣ]   [h] [x]

Голосні[4] ред.

Голосні
Транслітерація i ie a uo o e u ur y yr
Транскрипція МФА i ɛ a ɔ o ɯ u ɨ ɨ̰

Тони ред.

Непозначений склад має середній тон (33), ā (або ). Інші тони позначені кінцевою приголосною:

t : високий тон (55), (або )
x : високий зростаючий тон (34), ǎ (або a˧˦)
p : низький спадаючий тон (21), â (або a˨˩)

Примітки ред.

  1. David Bradley, "Language policy for China’s minorities. Orthography development for the Yi" Ст. 174 — 185. http://www.academia.edu/1556012/Language_policy_for_Chinas_minorities_orthography_development_for_the_Yi [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Joshua Fishman, Ofelia Garcia, "Handbook of language and ethnic identity: the success-failure continuum in language and ethnic identity efforts", том 2. Ст. 183 — 190. https://books.google.com.ua/books?id=oUydX_3rG0AC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
  3. Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 21 — 25. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
  4. Matthias Gerner, "A grammar of Nuosu". Ст. 25 — 27. https://books.google.com.ua/books?id=UGvnBQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання ред.