Історія майбутнього
Історія майбутнього (англ. Future history) — в науковій фантастиці хронологія майбутніх подій, як правило у формі циклів творів або окремих творів. Зазвичай «історії майбутнього» представляють строки від сотень і тисяч до мільйонів років.
Вважається, що термін «історія майбутнього» був введений в обіг Джоном В. Кемпбеллом-молодшим, редактором журналу «Astounding Science Fiction», в 1941 році для твору Роберта Хайнлайна під такою ж назвою — «Історія майбутнього». Першим автором, стосовно творчості якого застосовне визначення «історія майбутнього», вважається Ніл Рональд Джонс.
Відомі історії майбутнього ред.
Олаф Стейплдон ред.
Його романи «Останні і перші люди» (1930) та «Творець зірок» (1937) вважаються одними з перших і наймасштабніших прикладів історії майбутнього. Перший роман описує підйоми і падіння різних видів людей впродовж 2 млрд. років. Другий — історію всього Всесвіту впродовж 100 млрд.
Айзек Азімов ред.
У його творах, які спочатку були окремими оповіданнями та книгами, простежується наскрізна історія майбутнього, яка охоплює період у 20000 років, від початку ери космічних польотів, до Падіння Тренторіанскої Імперії та створення Першого і Другого Заснувань. До таких творів належать:
- Серія про роботів. «Все про роботів» (1982), «Сталеві печери» (1954), «Оголене сонце» (1957), «Роботи світанку» (1983) і «Роботи та Імперія» (1983);
- Серія про Галактичну імперію. «Зорі немов пил» (1951), «Космічні течії» (1952), «Камінь у небі» (1950);
- Серія про Фундацію. «Прелюдія до Фундації» (1988), «На шляху до Фундації» (1993), «Фундація » (1951), «Фундація» був продовжений іншими авторами.
Окремою історією майбутнього у Азімова називають роман «Кінець Вічності», тому що в ньому описується людство в різні часові періоди на сотні і тисячі років вперед, хоча життя людства в майбутньому і не відноситься до головної сюжетної лінії.
Роберт Гайнлайн ред.
«Історія майбутнього» (1939-1963) — цикл творів Роберта Хайнлайна, який охоплює майбутнє людства від середини XX століття до початку XXIII. Для циклу Хайнлайн намалював спеціальну таблицю з хронологією всіх творів та відмітками про важливі події в них. Саме щодо нього Джон Кемпбелл ввів термін «історія майбутнього»[1].
Пол Андерсон ред.
В основу історії майбутнього Пола Андерсона в першу чергу лягли його серії романів «Зоряні торговці» (1958–1977)[2] і «Терранська імперія» (також відомий як «Домінік Фландрі»), і ряд окремих творів. Його історія майбутнього охоплює близько 5000 років розвитку людської цивілізації.
Брати Стругацькі ред.
«Світ Полудня», який, однак, не має єдино визначеної хронології. Описує історію людства з кінця XX (Країна багряних хмар) по XXIII століття (Мемуари Максима Каммерера). В ньому відбувається й еволюція людей в Люденів.
Френк Герберт ред.
Цикл романів про планету Арракіс (Дюна), що починається романом «Дюна», описує історію майбутнього цивілізації протягом більше, ніж 15000 років.
Дугал Діксон ред.
Він описує еволюцію людини та природи у своїх книгах «Людина після людини: Антропологія майбутнього» (1990) та «Після людини: Зоологія майбутнього» (1981), протягом 5 млн. та 50 млн. років відповідно[3]. За псевдодокументальним фільмом «Дике майбутнє» (2002), ним у співавторстві з Джоном Адамсом була написана однойменна книжка[4].
Кліффорд Сімак ред.
Науково-фантастичний роман «Місто» (1952, остання глава додана в 1973). У книзі описується розвиток людства протягом декількох тисяч років і подальше його зникнення та розвиток інших розумних видів — мутантів, псів, мурах.
Немо Рамджет ред.
Книга турецького письменника та художника Мехмета Коземена (псевдонім Немо Рамджет) «Всі Завтра» (All Tomorrows), яка описує розвиток різних видів людей протягом більше, ніж мільярда років[5][6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела ред.
History in SF на Encyclopedia of Science Fiction [Архівовано 26 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)