Іспанське Марокко
Іспанське Марокко (ісп. Protectorado Español de Marruecos, араб. حماية إسبانيا في المغرب) — територія на півночі Марокко, складова Іспанської імперії, яка в 1913—1956 роках перебувала в колоніальній залежності від Іспанії, згідно з Феським договором. Площа — 20.948 км², з котрих лише 14 % були придатні для ведення сільського господарства, іншу частину території займають гори та напівпустелі.
| Protectorado español de Marruecos Іспанське Марокко | |||||
| Протекторат Іспанії | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Тетуан | ||||
| Мови | Іспанська, Арабська | ||||
| Державний устрій | Протекторат | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 27 лютого 1912 | ||||
| - Ліквідовано | 7 квітня 1956 | ||||
| Площа | 20 948 км2 | ||||
| Валюта | Песета | ||||
| |||||
.svg){kind=small}
.svg)
Територіальні межі ред.
Територія іспанського протекторату Марокко включала північну частину Марокко (за винятком Сеути і Мелільї, які були у складі Іспанії з 16-го і 15-го століття, відповідно), сектор Тарфайя, й Іфні. Столицею було місто Тетуан.
Іншою частиною країни керувала Франція, під назвою Французьке Марокко, також у 1912—1956.
Місто Танжер було оголошено міжнародною зоною, хоча цей статус було припинено під час Другої світової війни, у час тимчасової окупації іспанськими військами. Від 14 червня 1940 року, під приводом, для захисту від італійського вторгнення[1].
Рифська республіка на чолі з лідером партизан Абд ель-Крим було сепаратистська держава, яка існувало в регіоні Ер-Риф 1921—1926, коли вона була скасована спільною експедицією іспанської армії в Африці і французьких військ під час Рифської війни.
Історія ред.
Систему протекторату було створено під час Другої Іспанської Республіки. Офіційно підтримувалась ісламська правова система каді.
Марокканські євреї — сефарди, у великій кількості мешкали в цій частині Магрибу після вигнання з Іспанії і Португалії у 1492 і 1497, відповідно, після закінчення Реконкісти, мали розвинуту торгівлю та мали прибуток від вільного від податків Танжеру і торгової активності в цьому районі.
Громадянська війна в Іспанії почалася в 1936 з повстання іспанських військ в Марокко під командуванням Франциско Франко проти республіканського уряду. Ці війська стали основою національної армії, також увібрали значну кількість марокканських військ.
1956 року Французьке Марокко отримало незалежність, а Іспанія віддала більшість своїх територій, зберігши влади над суверенними територіями Іспанії (зокрема Сеута і Мелілья) та іншими колоніями за межами Марокко, як-от Іспанська Сахара.
Не бажаючи, це прийняти, Марокканська армія визволення 1958 року розпочала операцію, відому як війна Іфні, за місто Сіді-Іфні. За договором 1969 року це місто перейшло до Марокко, а Іспанія отримала певні торгові привілеї в місцевих портах.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ C.R. Pennel, Morocco Since 1830, A History
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|