Вікіпедія

Ісаєв Олексій Михайлович

Російський інженер
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ісаєв.

Олексій Михайлович Ісаєв (рос. Исаев Алексей Михайлович; 11 (24 жовтня) 1908 — 25 червня 1971) — радянський інженер, співавтор літака БІ-1. Винайшов РРД закритого циклу. Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії та Державної премії СРСР.

Ісаєв Олексій Михайлович
рос. Исаев Алексей Михайлович
Народився 24 жовтня 1908(1908-10-24)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 25 червня 1971(1971-06-25)[1] (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність інженер
Alma mater Московський державний гірничий університет
Науковий ступінь доктор технічних наук
Партія КПРС
Відомий завдяки: конструктор РРД
Нагороди
CMNS: Ісаєв Олексій Михайлович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 11 (24 жовтня) 1908 року в Санкт-Петербурзі, в родині приват-доцента Петербурзького університету М. М. Ісаєва.

У грудні 1931 році закінчив Московський гірничий інститут. Працював у великих проектних організаціях, у тому числі на Магнітогорському металургійному комбінаті.

З жовтня 1934 року прийнятий конструктором бригади механізмів і шасі в ОКБ В. Ф. Болховітінова на авіаційному заводі № 22, де займався розробкою шасі далекого бомбардувальника ДБ-А і близького бомбардувальника «С».

З 1939 року працював ведучим конструктором дослідного літака «І».

З липня 1940 року КБ В. Ф. Болховітінова приступило до розробки близького винищувача «БІ-1» — першого в СРСР повноцінного літака з рідинним ракетним двигуном. На цьому літаку 15 травня 1942 року льотчик Г. Я. Бахчиванджі здійснив перший політ. О. М. Ісаєв спочатку працював над доведенням існуючого двигуна літака (наданого НДІ-3), пізніше — над створенням нового двигуна РД-1 для цього літака.

У 1944 році призначений головним конструктором КБ.

У період з 3 липня по 8 вересня 1945 року перебував у Німеччині у складі групи фахівців, які вивчали німецьку ракетну техніку.

У 1946 році по ідеї О. М. Ісаєва в його КБ було випробувано суцільнозварну камеру згоряння РРД. Ця камера забезпечила значно більш надійну роботу двигуна, ніж ті, що застосовувалася раніше.

У 1947 році в НДІ-1 МАП СРСР створюється ОКБ-2 під керівництвом О. М. Ісаєва, яка бере участь у роботах по ракетній техніці. У травні 1948 року ОКБ передається в НДІ-88 Міністерства озброєння СРСР, де перетворюється у відділ № 9 Спеціального конструкторського бюро. У цей період ОКБ Ісаєва створило двигун У-2000 для ракети класу «земля-повітря» і двигун В-400-2 для крилатої ракети класу «повітря-море». При розробці двигуна тягою 8 мс для ракети «205» С. О. Лавочкіна розробники зіткнулися із незрозумілими явищами: РРД вибухав на стенді при перших секундах роботи. Пізніше з'ясувалося, що виною тому — низькочастотні коливання (англ. chugging). Ісаєв вирішив цю проблему установкою антипульсаційних перегородок. Надалі метод Ісаєва широко застосовувався в конструкціях радянських ракет.

У 1952 році на базі відділу № 9 утворюється ОКБ-2 НДІ-88. Успіхи Ісаєва зацікавили С. П. Королева, який застосовує восьмитонний двигун Ісаєва на висококиплячих компонентах у своїй ракеті малої дальності Р-11 і флотській її модифікації Р-11ФМ. Це поклало основу подальшого використання РРД КБ Ісаєва на флотських ракетах, навіть після передачі цієї тематики від Корольова в КБ-385 В. П. Макєєва.

З 1954 року розробляються нові РРД з ТНА для другої ступені ракет ЗРК С-75 і чотирикамерний РРД для прискорювачів міжконтинентальної крилатої ракети «Буря».

У грудні 1958 року ОКБ-2 О. М. Ісаєва і ОКБ-3 Д. Д. Севрука об'єдналися в ОКБ-2 НДІ-88 під керівництвом О. М. Ісаєва. Це КБ у січні 1959 року за наказом Державного комітету з оборонної техніки виділилося з НДІ-88.

ОКБ розробляє гальмівну рухову установку (ГРУ) для майбутнього космічного корабля «Восток», яка в подальшому буде застосовуватися і на «Восході» і на супутниках фоторозвідки «Зеніт-2».

Для подальших радянських керованих кораблів КБ Ісаєва розробляло вже КГУД— корегуюче-гальмівні установки двигуна, які використовуються у всіх космічних кораблях серії «Союз». Крім того, КГУД КБ Ісаєва використовуються на всіх радянських і російських орбітальних станціях серії «Салют», «Мир» і, частково, на МКС, у непілотованих супутниках («Молнія», «Космос») і міжпланетних космічних апаратах «Луна», «Марс», «Венера», «Зонд».

За програмою Н1-Л3 для польоту людини на Місяць були розроблені КГУД для місячного орбітального корабля (ЛОК) і перший в СРСР киснево-водневий РРД.

З 1967 року ОКБ-2 перейменовано в Конструкторське бюро хімічного машинобудування (КБХМ).

Доктор технічних наук (25.4.1959), професор.

О. М. Ісаєв раптово помер 25 червня 1971 року. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 4).

Цікаві факти ред.

  • Був одним з консультантів фільму Даниїла Храбровицького «Приборкання вогню».
  • Одна з улюблених фраз Ісаєва — «Куля в лоб!» (рос."Пуля в лоб!"). Залежно від обстановки вигук «Куля в лоб!» для Ісаєва був виразом крайнього розчарування, захоплення, обурення і гніву. Все визначалося тональністю вислову.

Нагороди та звання ред.

Пам'ять ред.

 
Поштовий конверт. СРСР, 1978 рік
  • З 1965 року — почесний громадянин міста Калінінград (нині Корольов).
  • У 1978 році і 1988 році були видані художні марковані конверти.
  • Ім'я Ісаєва носить одна з центральних вулиць Корольова.
  • Його ім'ям названий кратер на Місяці.
  • У 2002 році в Корольові на будинку, в якому він жив, встановлена меморіальна дошка.
  • Ім'я присвоєно КБ хімічного машинобудування.

Фільм ред.

  • «Конструктор Ісаєв». Документальний фільм. ЦСДФ (РЦСДФ). 1979. 20 хв.

Література ред.

  • Арлазоров М. С. . Дорога на космодром. — М. : Политиздат, 1980. — 164 с.
  • Большая Российская энциклопедия. Т. 11. Излучение плазмы — Исламский фронт спасения. — М. : Большая Российская энциклопедия, 2008. — 712 с. — ISBN 978-5-85270-342-2.
  • Исаев А. М. . Первые шаги к космическим двигателям. — М. : Машиностроение, 1979. — 64 с. Архівовано з джерела 26 грудня 2008
  • Куприянов В. К., Чернышёв В. В. . И вечный старт…: Рассказ о Главном конструкторе ракетных двигателей Алексее Михайловиче Исаеве. — М. : Московский рабочий, 1988. — 224 с. — (Творцы науки и техники)
  • Берег Вселенной / Под редакцией Болтенко А. С. — Киев: Феникс, 2014. — ISBN 978-966-136-169-9

Примітки ред.

  1. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз

Посилання ред.

  • Ісаєв Олексій Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Peoples.ru: Біографія [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • ІСАЄВ Олексій Михайлович [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • «Двигун м'якої посадки». Репортаж до 100-річчя О. М. Ісаєва. [Архівовано 22 квітня 2013 у Wayback Machine.] Телестудія Роскосмосу
  • Будинок у місті Корольов, де жив О. М. Ісаєв [Архівовано 7 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • Євтіф'єв М. «Незабутній Ісаєв» (спеціально для «Новостей космонавтики») [Архівовано 11 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ісаєв_Олексій_Михайлович&oldid=42206145