Ірвін Кершнер (англ. Irvin Kershner; 29 квітня 1923, Філадельфія - 27 листопада 2010, Лос-Анджелес) — американський кінорежисер, серед найвідоміших робіт якого друга частина «Зоряних воєн» і один з найвдаліших фільмів, неофіційна екранізація "бондіани", "Ніколи не кажи Ніколи" з Шоном Коннері.

Ірвін Кершнер
Народився 29 квітня 1923(1923-04-29)
Філадельфія, США
Помер 27 листопада 2010(2010-11-27) (87 років)
Лос-Анджелес, США
  • рак легень
  • Громадянство  США
    Діяльність кінорежисер, кінопродюсер, актор, кіноактор, режисер монтажу, режисер
    Alma mater Університет Південної Каліфорнії, Університет Темплd, Tyler School of Artd і Школа кінематографічних мистецтв Університету Південної Каліфорніїd
    Заклад Університет Південної Каліфорнії
    Роки діяльності 1953-2009
    IMDb nm0449984
    Нагороди та премії

    Біографія ред.

    Ірвін Кершнер народився в 1923 році у Філадельфії. Перш ніж зайнятися кіно, він навчався скрипковій грі і музичній композиції, потім живопису та фотографії. Він навіть викладав фотографічне майстерність в каліфорнійській школі кіномистецтв. Потім закінчив кінокурси і у 1950 році став режисером-документалістом, знімав картини про Близький Схід.

    І тільки через 20 років він почав робити художні картини. Кершнер створив 17 фільмів.

    Кершнер був одним з вчителів Джорджа Лукаса, і саме до нього Лукас прийшов із пропозицією зняти перший з сіквелів Зоряних вієн — "Імперія завдає удару у відповідь" (1980). Спочатку Кершнер відмовився, порекомендувавши своєму студентові пошукати молодшого кандидата, проте Лукас все-таки зміг його переконати.

    Друга його загальновизнана заслуга перед світовим кінематографом — повернення Шона Коннері в ролі Джеймса Бонда, агента 007. Кершнер зняв ремейк на кінострічку "Кульова блискавка" (1965), фільм під назвою "Ніколи не кажи Ніколи" (1983), який залишився поза офіційною "бондіаною" Альберта Брокколі.

    У 1988 році Кершнер дебютував як актор, знявшись в "Останній спокусі Христа" Мартіна Скорсезе.

    Останньою роботою Кершнера став телесеріал "Підводна Одіссея-2032".

    Посилання ред.