Іо́нна си́ла (рос. ионная сила, англ. ionic strength) — величина I, що пов'язана з електростатичною взаємодією в розчині сильного електроліту. Визначається концентраціями й зарядами всіх наявних іонів і є тією змінною, від якої залежать коефіцієнти активності розчинених компонентів; має розмірність концентрації[моль дм-3]. Вираховується як півсума добутків концентрацій іонів (сі) на квадрати їх зарядів (zi2):

I= 0,5 Σ(ci zi2)

або

Im= 0,5 Σ(mi zi2),

де сі — молярна концентрація, mімоляльність іонів i в розчині, zі — заряд іона i, підсумовування робиться для всіх іонів у розчині (для розчинів концентрацією 1 моль л-1 CaCl2Im= 3, для K4[Fe(CN)6] — Im= 10).

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
  • Debye, P.; Hückel, E. (1923). Zur Theorie der Elektrolyte. I. Gefrierpunktserniedrigung und verwandte Erscheinungen [The theory of electrolytes. I. Lowering of freezing point and related phenomena] (PDF). Physikalische Zeitschrift. 24: 185—206. Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2015.
  • Skoog, D.A.; West D.M.; Holler F.J.; Crouch S.R. (2004). Fundamentals of analytical chemistry. Brooks/Cole Pub Co. ISBN 0-03-058459-0.