Інтим (фільм)

фільм 2001 року

«Інтим» — скандальний фільм театрального режисера-експериментатора і постановника «Королеви Марго» Патріса Шеро. Сценарій написаний за твором Ханіфа Курейші. На Берлінському кінофестивалі 2001 року фільм завоював «Золотого ведмедя» і «Срібного ведмедя» за найкращу жіночу роль, а також премію «Блакитний ангел» за найкращий європейський фільм. Роберт Едді зіграв у фільмі свою останню роль.

Інтим
англ. Intimacy
Жанр драма
мелодрама
еротика
Режисер Патріс Шеро
Продюсер Патрік Кассаветті
Чарльз Гэссот
Сценарист Анн-Луіз Трівіді
На основі Intimacy (novel)d
У головних
ролях
Марк Райленс[1], Kerry Foxd[1], Alastair Galbraithd, Susannah Harkerd, Тімоті Сполл[1], Маріанна Фейтфулd, Michael Fitzgeraldd, Philippe Calvariod[1] і Robert Addied
Оператор Ерік Готьє
Композитор Ерік Нев'юкс
Художник Hayden Griffind[1]
Кінокомпанія Télémad[2], StudioCanal[2], ARTE[2], WDR[2], Arte France Cinéma[2], France 2 Cinéma[d][2], Azor Filmsd[2] і Mikado Filmd[2]
Тривалість 117 хв.
Мова англійська
Країна Франція Франція
Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Іспанія Іспанія
Рік 2001
IMDb ID 0256103

У ролях ред.

Актор Роль
Марк Райленс Джей Джей
Керрі Фокс Клер Клер
Сюзанна Харкер Сьюзен Сьюзен дружина Джея
Аластер Гелбрейт Віктор Віктор
Філіпп Кальваріо Ієн Ієн
Тімоті Сполл Енді Енді
Маріанна Фейтфулл Бетті Бетті
Фрайзер Ейрс Дейв Дейв
Роберт Едді власник бару

Сюжет ред.

Дія відбувається в Лондоні. Фільм починається зі сцени, в якій чоловік відчиняє двері й запитує жінку, яка прийшла, чи домовлялися вони. Вона відповідає: «Ні». Він запрошує її випити кави, але натомість вони в страшному поспіху займаються відверто показним сексом… Дія відбувається в бідній, неприбраній квартирі, між людьми з втомленими обличчями. Глядач дізнається, що зустрічаються вони щосереди. Ніяких розмов до і після, тільки секс.

Чоловік — Джей — працює барменом. Кілька років тому він залишив свою сім'ю, взяв і просто пішов, оселився в одного. Але його самотність залишилося з ним, і дні його убогі та бідні, як і квартира, де він живе, і прикрашає їх тільки секс. Жінка — Клер — актриса. У неї сім'я — свиноподібний чоловік і маленький хлопчик. Сірість, нудьга та самотність проникли в її повсякдення, але немає ні сил, ні рішучості боротися з цим, і тільки скажений анонімний секс приносить забуття.

Крок за кроком реальність входить в їхні стосунки: Джей прослідкував за нею, помалу почав дізнаватися її життя, побачив її сім'ю, її роботу, її повсякдення. Тільки вони не здатні дивитися в очі життя — вона не хоче нічого міняти, може бути, тільки партнера по анонімному сексу, він вже довів свою нездатність боротися, він здатний залишатися тільки зі своєю самотністю… Проходить остання середа їх зустрічі.

Особливості ред.

Техніка зйомки (оператор — Ерік Готьє) відрізняється реалізмом і навіть натуралізмом, негарне домінує над красивим — неприкрашене оздоблення квартири холостяка, не надто вражаючі обличчя акторів. Водночас сцени сексу зняті з більшою естетикою, але також і з усе більшою відкритістю… Межі між еротикою та порно — хиткі та ледь вловимі, особливо «розігріти кров» глядача має той факт, що все відбувається насправді, спочатку перед знімальною групою, на очах у чоловіка виконавиці головної ролі, а під час показу фільму — перед тисячами й тисячами очей…

Роль Роберта Едді дуже маленька, він виступає на одній сцені на кілька хвилин: власник бару розмовляє зі своїми барменами. Цікаво, що сам Едді під час зйомки говорив про «Інтим» з іронією, натякаючи на те, що сцена з власником бару — одна з небагатьох, де люди залишаються одягненими. Він також зі скептицизмом ставився до фільму, який за рік завоював більше нагород з усіх, в яких він грав за всю свою кар'єру.

Примітки ред.

Посилання ред.

  • Roger Ebert. (26 жовтня 2001). Intimacy. rogerebert.com. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 21 квітня 2015.
  • Elvis Mitchell. (11 жовтня 2001). Raw Desire and Trysts, but No Sign of a Tango. New York Times. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
  • Edward Guthmann. (16 листопада 2001). Intimacy. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 21 квітня 2015.
  • Peter Bradshaw. (27 липня 2001). Intimacy. Guardian/Observer. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
  • Philip French. (29 липня 2001). Intimacy. Guardian/Observer. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.