Інокентій VIII
Іноке́нтій VIII (лат. Innocentius PP. VIII, Джамбатіста Чібо, італ. Gianbattista Cibo; 1432 — 25 липня 1492) — 213-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 29 серпня 1484 по 25 липня 1492.
| Інокентій VIII (Innocentius PP. VIII) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 29 серпня 1484 — 25 липня 1492 | ||
| Попередник: | Сікст IV | |
| Наступник: | Олександр VI | |
| Ім'я при народженні: | італ. Giovanni Battista Cybo | |
| Дата народження: | 1432[1][2][3] | |
| Місце народження: | Генуя, Італія | |
| Дата смерті: | 25 липня 1492[1][2] або 1492[3] | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
| Поховання: | собор Святого Петра | |
| Релігія: | католицька церква[4] | |
| Освіта: | Падуанський університет | |
| Рід: | Cybod | |
| Батько: | Aran Cibo, Prefect of Romed[5] | |
| Мати: | Teodorina de Marid[5] | |
| Діти: | Franceschetto Cybod | |
| Інтронізація: | 12 вересня 1484 | |
| У миру: | Giovanni Battista Cybo | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Біографія ред.
Джамбатіста Чібо народився в 1432 в Генуї. Сім'я Чібо була в родинних стосунках з впливовим і багатим генуезьським родом Доріа.
Джамбатіста вчився в Падуї та Римі. Плодами його бурхливої молодості були численні позашлюбні нащадки, які у період понтифікату Інокентія VIII заселили ватиканські палаци. Павло II назначив молодого Чібо єпископом Савони, а потім — кардиналом. За протекцією сім'ї дела Ровере його вибирають папою.
Інокентій VIII не змінив стилю правління свого попередника. Прагнучи заручитися підтримкою сім'ї Медічі, він одружує свого сина Франческетто з донькою Лоренцо Медичі — Магдаленою. Папа назначив 14 річного сина Лоренцо Медичі кардиналом.
Зайнятий справами своєї сім'ї, не звертав уваги на політичну ситуацію. Пробував стримувати посягання турецького султана, тримаючи в заручниках його брата. Щоб викупити брата турецький султан Баязид II віддав папі християнську реліквію — Спис Лонгина. Папа подарунок прийняв, але заручника не відпустив.
У 1484 Інокентій VIII видав відому буллу проти відьом : Summis desiderantes affectibus, яка стала підставою для багатьох процесів у Європі. За ініціативою папи проведено будівництво палацу біля Ватикану. Тепер там стоять Ватиканські музеї.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ а б BeWeB
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання ред.
- Католицька енциклопедія [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]