Вікіпедія

Інклінги

неформальна літературна група, асоційована з Окфордським університетом

Інклінги (англ. Inklings, укр. здогадки) — колишня неофіційна літературна дискусійна група, пов'язана з Оксфордським університетом (Англія), яка існувала протягом майже двох десятиліть, з початку 1930-х років до кінця 1949 року[1]. Інклінги були літературними ентузіастами, які цінували вагу наративу у літературній прозі і заохочували написання фентезі.

Кут пабу, колишня хазяйська вітальня, де зустрічались Інклінги. Є невелика виставка пам'ятних речей.

Члени ред.

 
Паб «Орел і дитина» (широко відомий як «Птах і дитина» або просто «Птах») в Оксфорді  де потік Інклінги неформально зустрічались щовівторка вранці під час семестрів.

Більш постійними членами Інклінгів (багато з них — викладачі в університеті) були:

До більш рідкісних відвідувачів належали:

Окремі гості:

  • Рой Кемпбелл
  • Ерік Рюкер Еддісон

Зустрічі ред.

«Власне кажучи», — писав Воррен Льюїс, «Інклінги не були ні в клубом, ні літературним товариством, хоча запозичили від характеру обох. Не було правил, посадових осіб, планів або формальних виборів»[2]. Як це було характерно для університетських літературних груп свого часу і місця, Інклінги всі були лише чоловіками. Читання і обговорення про незавершених робіт членів групи були основними цілями зустрічей. «Володар перснів» Толкіна, «З мовчазної планети» К. С. Льюїса, і «Канун дня Всіх Святих» Чарльза Вільямса були одними з тих романів, які були вперше зачитані саме Інклінгам. Вигаданий «Клуб поняття» Толкіна (див. «Саурон переможений») був заснований на Інклінгах. Не всі зустрічі були серйозні; Інклінги розважались тим, що влаштовували змагання, хто може прочитати вочевидь погану прозу Аманди МакКіттрік Рос найдовше без сміху.[3]

Назва спочатку була пов'язана з товариством Університетського коледжу Оксфордського університету, заснованим тоді студентом Едвардом Танжі Ліном (англ. Edward Tangye Lean) близько 1931 року для читання вголос незакінчених творів. Товариство складалося з студентів і донів, серед них були Толкін і Льюїс. Коли Лін залишив Оксфорд у 1933 р., товариство розпалося, і Толкін та Льюїс перенесли його назву на їх групу в Коледжі Магдалени. Щодо зв'язку між двома товариствами «Інклінгів» Толкін пізніше сказав, що «хоча наша звичка була читати вголос твори різних видів (і довжин!), ця асоціація та її звичка фактично виникли в той час, існував би оригінальний недовгий клуб чи ні»[4].

До кінця 1949 року читання та дискусії Інклінгів зазвичай відбувалося в четвер увечері в кімнатах К. С. Льюїса у Коледжі Магдалени. Відомо, що Інклінги та їх друзі також неофіційно збиралися по вівторках опівдні в місцевому пабі «Орел і дитина» (англ. The Eagle and Child), фамільярно і аллітераційно відомому в оксфордській спільноті як «Птах і дитина», або просто «Птах».[5] Пізніше зустрічі були в пабі «Ягня і прапор» (англ. The Lamb and Flag) через дорогу, а в перші роки Інклінги також нерегулярно зустрічалися в інших пабах.

Спадщина ред.

«Marion E. Wade Center», розташований в Коледжі Вітон (Wheaton College), Іллінойс, США, присвячений працям семи британських авторів, у тому числі чотирьом Інклінгам дітей і Дороті Л. Сейерс. В цілому, Центр Вейл має більш ніж 11 000 примірників, у тому числі перших видань і критичних робіт. Крім того, центр має інші документи щодо семи видатних авторів (Г. К. Честертон, Джордж Макдональд, Інклінги Оуен Барфілд, К. С. Льюїс, Толкін і Чарльз Вільямс) — листи, рукописи, аудіо-та відеозаписи, художні роботи, дисертації, періодичні видання, фотографії та інші пов'язані матеріали.

«Міфоепічне товариство» (англ. Mythopoeic Society) — літературна організація, присвячена вивченню міфоепічної літератури, особливо робіт Дж. Р. Р. Толкіна, К. С. Льюїса і Чарльза Вільямса, заснована 1967 р. і зареєстрована як неприбуткова організація в 1971 році. Вона вручає Міфоепічну премію за твори в дусі Інклінгів та за дослідження їх творчості.[6]

У 2006 році товариство Інклінгів в Оксфорді було відновлено, група досі збирається щонеділі ввечері, зараз у Коледжі Св. Хреста поруч з «Орлом і дитиною». Вона має схожі цілі і методи з оригіналом, хоча і дещо м'якшу критику.

Назване на честь Інклінгів «Товариство Інклінгів» засноване у Аахені, Німеччина, а їх щорічник, «Щорічник Інклінгів з літератури та естетики» (нім. Inklings Jahrbuch für Literatur und Ästhetik) видається з 1983 року видавництвом  «Brendow», Мерс. Збірник містить наукові статті та коментарі, в першу чергу щодо членів Інклінгів, а також з фентезі і міфоепосу в цілому.

Членами Інклінгів є три Наглядачів в романі «Imaginarium Geographica» Джеймса А. Оуена, частини серії «The Chronicles of the Imaginarium Geographica». Існування та заснування організації також згадується в третьому романі серії, «Король Індиго».

Студентський літературно-художній журнал Університету Маямі в Оксфорді, Огайо, називається «Inklings». Вони також зустрічаються щочетверга увечері.[7]

Примітки ред.

  1. ↑ Kilby та Mead, 1982.
  2. ↑ Edwards, Bruce L, CS Lewis: Apologist, philosopher, and theologian, архів оригіналу за 28 листопада 2016, процитовано 19 вересня 2016.
  3. ↑ War of Words over World's Worst Writer, Culture Northern Ireland, архів оригіналу за 12 березня 2007, процитовано 19 вересня 2016.
  4. ↑ Tolkien, John Ronald Reuel (2006), The Letters of JRR Tolkien, London: Harper Collins, с. 388 letter #298, ISBN 978-0-261-10265-1.
  5. ↑ Eagle & Child pub, Headington, UK, архів оригіналу за 29 травня 2012, процитовано 19 вересня 2016.
  6. ↑ Nelson, Valerie J. (14 November 2010). Glen Howard GoodKnight II dies at 69; Tolkien enthusiast founded the Mythopoeic Society. Los Angeles Times. Процитовано 29 September 2020.
  7. ↑ Inklings (literary and art magazine), Miami University, архів оригіналу за 3 червня 2013, процитовано 19 вересня 2016.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інклінги&oldid=41460406