Інгібітори АПФ

Інгібі́тори ангіотензинперетво́рюючого ферме́нту (АПФ) або Інгібі́тори ангіотензинконверту́ючого ферме́нту інгібують перетворюючий фермент пептидилдипептидазу, що перетворює ангіотензин I в ангіотензин II, також послаблюють розпад брадикініну — сильний вазодилататор, який стимулює викид NO і простацикліна (простагландина I2). Гіпотензивна активність інгібіторів АПФ є наслідком інгібування дії ренін-ангіотензинової системи і посилення ефектів калікреїн-кінінової системи.

Ангіотензин II, що утворюється з ангіотензину I під час реакції за участю ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ, кінінази II), є потужним вазоконстриктором, первинним вазоактивним гормоном ренін-ангіотензинової системи та важливим компонентом патофізіологічних механізмів гіпертензії. Він також стимулює секрецію альдостерону корою надниркових залоз.

Класифікація інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту

Механізм дії інгібіторів АПФ

Із сульфгідрильними групами

• Каптоприл
• Зофеноприл

Дикарбоксилатні

• Еналаприл
• Раміприл
• Квінаприл
• Периндоприл
• Лізиноприл
• Беназеприл

Фосфонатні

• Фозиноприл

Природні інгібітори АПФ

Казокініни та лактокініни.

Література

1. Katzung, B.G. (ed.) Basic & Clinical Pharmacology (11th ed.). New York: McGraw-Hill, 2009.Section III. Cardiovascular-Renal Drugs Chapter 11 Antihypertensive Agents

2. Rang, H.P., Dale, M.M., Ritter, J.M. and Gardner, P. Pharmacology (6th ed.). New York: Churchill Livingstone, 2007.

3. Lippincott's Illustrated Reviews: Pharmacology, 4th — Richard A Harvey, Richard Finkel, Michelle A Clarke, Lippincott Williams & Wilkins; Fourth Edition edition (July 1, 2008).

4. Goodman and Gilman's The Pharmacological Basis of Therapeutics (11th ed.). New York: McGraw-Hill, 2006. Chapter 30.

5. Essentials of Medical Pharmacology, KD Tripathi, 6ed, 2008.

6. Color Atlas of Pharmacology. Heinz Luellmann, Klaus Mohr, Lutz Hein, Detlef Bieger, Thieme; 3 Rev Exp edition (August 27, 2005).