Інгу́ська мо́ва — мова інгушів, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Інгушетія (суб'єкт РФ), а також має значне поширення у прилеглих автономіях — Чечні та Північній Осетії.

Інгуська мова
ГІалгІай мотт (Ğalğaj mott)
Поширена в Росія Росія
Регіон Інгушетія,
Чечня, Північна Осетія
Носії понад 250 тис. чол.
Писемність кирилиця
Класифікація

Північно-кавказька сім'я

Нахсько-дагестанські мови
Вайнахська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Інгушетія
Коди мови
ISO 639-1  —
ISO 639-2 inh
ISO 639-3 inh

Класифікація і чисельність носіїв ред.

Інгуська мова, разом з чеченською, належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.

Розмовляють інгуською мовою в світі приблизно 0,4 млн осіб, з них понад 9/10 — в Росії, решта — в країнах колишнього СРСР, зокрема понад 10 000 осіб у Казахстані, також у Туреччині. 164 особи з числа 455 інгушів Україні назвали інгуську рідною[1].

Характерні особливості інгуської мови ред.

Відмітними рисами інгуської мови є:

У морфології:
У синтаксисі:
У фонетиці:

Писемність і абетка ред.

На початку XX ст. інгуська мова отримала писемність на основі арабської абетки. Після Жовтневої революції 1917 року писемність було перевено на латиницю19231928 рр. використовували власне інгуську абетку, у 19281937 рр. чечено-інгуську), зрештою 1938 року створено інгуську абетку на базі кирилиці.

Абетка 1923—1928 рр.

А а Æ æ Ä ä B b C c Č č D d E e
F f G g H h ɧ I i J j K k L l
M m N n Ņ ņ O o Ö ö P p Q q R r
S s Š š T t U u Ü ü V v X x X́ x́
Y y Z z Ž ž Ch ch Čh čh Kh kh Ph ph Th th
Qh qh Gh gh

Сучасна абетка

А а Аь аь Б б В в Г г ГӀ гӀ Д д Е е
Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Кх кх Къ къ
КӀ кӀ Л л М м Н н О о П п ПӀ пӀ Р р
С с Т т ТӀ тӀ У у Ф ф Х х Хь хь XӀ хӀ
Ц ц ЦӀ цӀ Ч ч ЧӀ чӀ Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я Яь яь Ӏ

Використання інгуської мови ред.

Інгуська — цілком сучасна мова, яка нарівні з російською має офіційний статус у Республіці Інгушетія; широко представлена в ЗМІ (на телебаченні і в пресі), щоправда, обмежено в Інтернеті.

Приклад ред.

«Заповіт» Т. Шевченка інгушською мовою (переклав Хаджі-Бекір Муталієв)

ВАСКЕТ
Велча оаш дӀаволлалаш
Лакхача, цу гув тӀа,
Езача са Украинан
Шерача арен тӀа:
Яьржа яда уж аренаш,
Дода Днепр, лоамаш
Гуча,— хозаргйолча сона
Додаш цо ю гӀараш!
Сай мехкара моастагӀий цӀий,
Сийнца фордах тохаш,
Цо дихьача,— тӀаккха чехка
Уж аренаш, лоамаш
Дита водаргва со масса
Ламаз де цу далла.
Бакъда, из ха хьаотталца,
Вовзац сона даьла.
Со дӀаволла, тӀаккха гӀовтта,
ГӀабаш вӀашагӀдаха,
МоастагӀий из бирса во цӀий
Мукъаленах тоха!
ТӀаккха, шоай дезалла юкъе,
Мукъа, керда дахаш,
Во ца оалаш, кӀаьда аьле,
Со а виц ма велаш.

Джерело: Українська бібліотека

Примітки ред.

  1. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Эргативная конструкция предложения в энциклопедии «Кругосвет» (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 27 серпня 2008.

Джерела і посилання ред.

 
Wikimedia Incubator