Інвенція
Інвенція (лат. inventio знахідка, винахід) — невелика дво- або триголосна поліфонічна п'єса, що відзначається винахідливістю як з погляду мелодики, так і з погляду розвитку теми та побудови форми[1].
У інвенції зазвичай присутня якась особлива композиційно-технічна ідея, наприклад, в основу першої інвенції Йоганна Себастьяна Баха покладено 2 мотиви, які розробляються в імпровізаційно-імітаційної манері. Термін «інвенція» вперше зустрічається у збірнику багатоголосих шансонів К. Жанекена, опублікованому в 1555 році[2], в барокової Італії — в назвах збірок Ч. Негрі (1604)[3], Б.Маріні (1629)[4], Франческо Антоніо Бонпорті (1712)[5] та інших. Відомі 15 двоголосних інвенцій (BWV 772—786) і 15 триголосних інвенцій (BWV 787—801; оригінальна назва «симфонії») Баха, які композитор розглядав як стилістичні і технічні вправи для просунутих у грі на клавірі.
У XX столітті у зв'язку із загальною тенденцією відродження поліфонічної техніки в жанрі інвенції (трактованому дуже вільно) писали Альбан Берг (3-я дію опери «Воццек»), Богуслав Мартіну (інвенція для оркестру), Родіон Костянтинович Щедрін («Поліфонічний зошит»), Андре Жоліве (12 інвенцій для духового і струнного квінтетів, труби і тромбона) та інші композитори.
Примітки ред.
- ↑ формулювання згідно з Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- ↑ 1er livre des inventions musicales de M. Cl. Janequin. Contenant la Guerre, la Bataille de Metz, la Jalouzie. Le tout à 5 parties nouvellement reveu, corrigé. Nicolas Du Chemin, Paris, July 1555.
- ↑ Nuove inventioni di balli.
- ↑ Sonate, symphonie … con altre curiose e moderne inventioni.
- ↑ Invenzioni da camera, для скрипки і фортепіано.
Література ред.
Протопопов В.В. История полифонии в ее важнейших явлениях. Часть 2. Москва, 1965
- Komorowski H.-P. Die "Invention" in der Musik des 20. Jahrhunderts. Regensburg, 1971.