Інаркієв Ернесто Казбекович

Ернесто Казбекович Інаркієв, (рос. Эрнесто Казбекович Инаркиев; 9 грудня 1985, Ош) — російський шахіст киргизького походження, гросмейстер від 2002 року. Чемпіон Європи 2016 року.

Ернесто Казбекович Інаркієв
Оригінал імені Эрнесто Казбекович Инаркиев
Халкідіки, 2008
Халкідіки, 2008
Халкідіки, 2008
Країна Киргизстан Киргизстан
Росія Росія
Народження 9 грудня 1985(1985-12-09) (38 років)
Ош
Титул гросмейстер (2002)
Рейтинг ФІДЕ 2661 (№ 79 у рейтингу ФІДЕ У березні 2020 року)
Піковий
рейтинг
2732 — 25 місце (жовтень 2016 року) [1]
Нагороди та відзнаки

Його рейтинг станом на березень 2020 року — 2661 (79-те місце в світі, 18-те в Росії).

Шахова кар'єра ред.

Названий на честь Ернесто Че Гевари, чиїм прихильником є батько шахіста[2].

1991 року переїхав із Ошської області, де народився, до столиці Киргизстану, Бішкеку. Тут навчився грати в шахи, невдовзі здобув звання майстра. У 1998 році, коли йому було 13, дебютував у складі національної збірної на шаховій олімпіаді в Елісті, набрав на 4-й шахівниці 6½ очок у 9 партіях а також уперше здолав гросмейстера, яким був Віктор Купрейчик[3]. Наступного року здобув звання чемпіона Азії серед юнаків до 16 років. Ці успіхи не обійшов своєю увагою президент ФІДЕ Кірсан Ілюмжинов, який запросив Інаркієва з родиною до Калмикії і почав надавати йому фінансову підтримку, наприклад, забезпечуючи можливість постійно тренуватись у Марка Дворецького. 2000 року вдруге зіграв за збірну Киргизстану на Шаховій олімпіаді в Стамбулі, набравши на 4-й шахівниці 9 очок у 14-ти партіях[3]. Від того року на міжнародних змаганнях виступає під російським прапором.

2001 року здобув у Халкідіках звання чемпіона Європи серед юнаків до 16 років[4]. 2002 року святкував перемогу на турнірі за круговою системою в Серпухові а також здобув золоту медаль на чемпіонаті Росії серед юніорів до 20-ти років. Поділив також 1-ше місце в Алушті а також на турнірі за швейцарською системою в Пардубице. У 2003 році поділив 1-ше місце в таких турнірах як: опен у Лінаресі а також Хогевені (разом зі Звіадом Ізорією). Наступного року виступив у Триполі w чемпіонаті світу 2004 який проходив за нокаут-системою, програвши в 1-му колі Леньєру Домінгесу[5]. 2006 року досягнув значного успіху, посівши в Москві 3-тє місце (після Євгена Алєксєєва i Дмитра Яковенка) на чемпіонаті Росії[6]. У 2014 році переміг (разом з Константіном Лупулеску) в Баку[7], крім того у 2015 році одноосібно переміг на турнірі Moscow-Open 2015 A в Москві[8].

У травні 2016 року, набравши 9 очок з 11 можливих (+7-0=4), Ернесто став переможцем чемпіонату Європи, що проходив у місті Джяковіца (Косово)[9].

2017 ред.

У травні 2017 року з результатом 2½ з 9 очок (+0-4=5) посів останнє 18 місце на другому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Москві[10].

У липні 2017 року, набравши 4 очки з 9 (+1-2=6) посів 15-те місце на третьому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Женеві[11].

У листопаді 2017 року з результатом 4½ очки з 9 (+2-2=5) розділив 10-12 місця на четвертому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Пальма-де-Майорці. У загальному заліку серії Гран-прі ФІДЕ 2017 року Інаркієв, набравши 25 очок посів лише 22-ге місце[12].

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[13]

Примітки ред.

  1. Рейтинг Інаркієва на benoni.de
  2. Чемпион Европы Эрнесто Инаркиев: мечтаю играть в шахматы в стиле жизни Че Гевары! [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б OlimpBase. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 3 січня 2016.
  4. European Youth Championships 2001. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 1 січня 2016.
  5. 2004 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  6. Evgeny Alekseev, 21, wins Russian Superfinal. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 1 січня 2016.
  7. Ernesto Inarkiev wins Baku Open on tie-break. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  8. Moscow-Open 2015 A. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 1 січня 2016.
  9. 17th European Individual Chess Championship [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  10. FIDE Grand Prix Series. Moscow 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  11. FIDE Grand Prix Series 2017. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.
  12. FIDE Grand Prix Series. Palma 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  13. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання ред.