Імператриця Мьонсонхванху
Імператриця Мьонсонхванху (кор. 효자원성정화합천홍공성덕명성태황후, посмертно названа так у 1902 році; до того — Імператриця Мін або Королева Мін (кор. 명성황후); нар. 19 жовтня 1851, с. Нинхьолі, уїзд Йоджу, пров. Кьонгі, Чосон — пом. 8 жовтня 1895, Кьонбоккун, Хансон, Чосон) — перша офіційна дружина Коджона, 26-го вана (короля) корейської династії Чосон. З середини 1870-х років до вбивства у 1895 році практично керувала державою, яку офіційно очолював її чоловік. За загальним визнанням, Імператриця Мін вважалась одним із найвпливовіших керівників своєї династії.
| Імператриця Мьонсонхванху | |
|---|---|
| 효자원성정화합천홍공성덕명성태황후 | |
 | |
| Ім'я при народженні | Мін |
| Народилася |
19 жовтня 1851 село Нинхьолі, уїзд Йоджу, провінція Кьонгі |
| Померла |
8 жовтня 1895 (43 роки) Кьонбоккун, Хансон ·вбивство |
| Поховання | Q108762171? |
| Підданство | Чосон (Корея) |
| Національність | кореянка |
| Діяльність | консортка |
| Галузь | політика[1] і зовнішня політика[1] |
| Знання мов | корейська |
| Титул | королева-консорт і дружина імператораd |
| Посада | королева-консорт |
| Конфесія | буддистка |
| Рід | династія Чосон (Лі) |
| Батько | Мін Чі-Рок |
| Мати | невідомо |
| Родичі | Seung-ho Mind |
| У шлюбі з | ван Коджон |
| Діти | Сунджон |
Вбивство ред.
Для японського уряду Мейдзі постать Імператриці Мін була перешкодою у здійсненні закордонної експансії.[2] Тому вони вживали заходів щодо усунення її з політичної арени, намагаючись організувати повстання через батька короля Коджона Лі Хаина, який співпрацював з японцями. Повстання були невдалими. Але ці події змусили імператрицю зайняти жорсткішу позицію щодо японського впливу.
Після перемоги Японії в Першій китайсько-японської війні, королева Мін виступала за тісніші зв'язки між Кореєю та Росією. Їй це було потрібно задля блокування дій Японії в Кореї, яка була представлена Лі Хаином. Міура Ґоро, міністр Японії, який на той час був відставним генерал-лейтенантом армії, підтримав фракцію на чолі з Лі Хаином. Він вважав, що той прихильніше ставився до японських інтересів у Кореї.
У ніч на 8 жовтня 1895 року полк корейської армії, очолюваний підполковником Вус Беомсеон, прихильником Лі Хаину, напав на палац Кьонбок. Подолавши опір королівської варти, офіцери полку направили групу спеціально завербованих японських ронінів (вільних мандрівних самураїв), щоб ті проникли всередину палацу. Проникнення відбувалось нібито за наказом Міура Ґоро. Увійшовши всередину, роніни вбили трьох жінок, одна з яких була імператрицею Мін. Упевнившись, що тіло належить саме королеві, вони спалили його в сосновому лісі перед павільйоном палацу, після чого розвіяли попіл.[3]
Вбивство корейської імператриці викликає обурення в інших іноземних держав.[4] Щоб заспокоїти занепокоєння міжнародної спільноти, японський уряд відкликав Міуру Ґоро та здійснив над ним і над виконавцями вбивства показовий військовий суд у місцевому суді міста Хіросіма. Всіх визнали невинними через недостатність доказів.
Тим не менш, вбивство сприяло посиленню антияпонських настроїв у Кореї. Деякі корейці створили так звану «Армію справедливості» та почали активно організовувати масові протести по всій країні. У 1896 році король Коджон і його наслідний принц (згодом імператор) Сунджон втекли до російської місії. Це призвело до загального скасування реформ Ґабо, які відбувались під японським впливом. У жовтні 1897 року король Коджон повернувся до резиденції Кьонгунгун (сучасна назва — Токсугун). Там він оголосив про заснування Корейської імперії.[5]
У Південній Кореї про Імператрицю Мьонсонхванху були написані популярні романи, зняті фільми, телевізійні драми та навіть мюзикл.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Парк, Йонг-Ху (кор. 박종효) (01.01.2002). 일본인 폭도가 가슴을 세 번 짓밟고 일본도로 난자했다 [Japanese mob tramped down her breast three times and violently stabbed her with a katana]. Сіндонґа (кит. 新東亞). с. 472—485. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 9 жовтня 2014.
- ↑ «Вбивство імператриці Мьонсонхванху». Бйонг-Кук Кім. Korea Times. 28.12.2001
- ↑ S.C.M. Paine. «Китайсько-японська війна 1894–1895 років: усвідомлення, сила і першість» (англ. The Sino-Japanese War of 1894–1895: Perceptions, Power, and Primacy). Кембридж: Видавництво Кембриджського університету. 2003. p. 316[недоступне посилання].
- ↑ 아관파천 (корейською) . Дусанська енциклопедія.
Література ред.
- Ізабела Берд. (1898). «Корея та її сусіди» (англ. Korea and her Neighbours). Лондон: Мюррей. OCLC 501671063 [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Надруковано 1987: ISBN 0804814899/ISBN 9780804814898; OCLC 15109843 [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.].
- Мартіна Дечлер. (1999). «Культура та Держава пізнього Чосону» (англ. Culture and the State in Late Choson Korea). ISBN 0-674-00774-3.
- Петер Дуунс. (1998). «Абакус і меч. Японське вторгнення в Корею, 1895–1910» (англ. The Abacus and the Sword: The Japanese Penetration of Korea, 1895–1910). Берклі: Видавництво Каліфорнійського університету. ISBN 9780520086142/ISBN 0520086147; ISBN 9780520213616; ISBN 0520213610; OCLC 232346524 [Архівовано 28 червня 2017 у Wayback Machine.].
- Янг-ву Хан. (2001). «Імператриця Мьонсонхванху та Корейська імперія» (кор. 명성황후와 대한제국). Hyohyeong (видання). ISBN 89-86361-57-4.
- Ву-Кеун Хан. (1996). «Історія Кореї» (англ. The History of Korea). ISBN 0-8248-0334-5.
- Кін Дональд. (2002). «Імператор Японії: Мейдзі та його світ» (англ. Emperor of Japan: Meiji and His World, 1852–1912). Нью-Йорк: Видавництво Колумбійського університету. ISBN 023112340X/ISBN 9780231123402; OCLC 46731178 [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Джеймс Брант Левіс. (2003). «Прямий контакт між корейським Чосоном та японською Токугавою» (англ. Frontier Contact between Choson Korea and Tokugawa Japan). ISBN 0-7007-1301-8.
- Фредерік Артур Маккензі. (1920). «Боротьба Кореї за свободу» (англ. Korea's Fight for Freedom). Чикаго: Fleming H. Revell. OCLC 3124752 [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Перевірено 2006: ISBN 1-4280-1207-9 (див. також Project Gutenberg [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].)
- (1908). «Трагедія Кореї» (англ. The Tragedy of Korea). Лондон: Годдер і Стоунгтон. OCLC 2008452 [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.] Передруковано 2006: ISBN 1-901903-09-5.
- Ендрю Нагм. (1996). «Історія корейського народу: традиція та трансформація» (англ. A History of the Korean People: Tradition and Transformation). ISBN 0-930878-56-6.
- (1997). «Введення до корейської історії та культури» (англ. Introduction to Korean History and Culture). ISBN 0-930878-08-6.
- Андре Шмід. (2002). «Корея між імперій, 1895–1919» (англ. Korea between Empires, 1895–1919). Нью-Йорк: Видавництво Колумбійського університету. ISBN 0231125380/ISBN 9780231125383; ISBN 0231125399/ISBN 9780231125390; OCLC 48618117 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператриця Мьонсонхванху |
- Characteristics of Queen of Corea [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.). Нью-Йорк Таймс. 10.11.1895.
- [1] [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. «Вбивство у палаці Кьонбоккун» (рос. Убийство во дворце Кёнбоккун). Тетяна Самбірцева.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |