Імператор Карл V з собакою
«Імператор Карл V з собакою» (ісп. El emperador Carlos V con un perro) — картина венеціанського живописця Тіціана. Створена у 1533 році. Зберігається у Музеї Прадо в Мадриді (інв. ном. P409).
| Імператор Карл V з собакою | |
 | |
| Автор | Тіціан |
|---|---|
| Час створення | 1551 |
| Розміри | 194 х 112,7 см |
| Матеріал | полотно, олія |
| Місцезнаходження | Музей Прадо (Мадрид) |
Історія створення ред.
У 1529 році стосунки, які склалися між Тіціаном і герцогом Федеріко Гонзага, отримала подалбший розвиток, і Гонзага взяв художника в Парму, аби Тіціан написав портрет Карла V, імператора Священної Римської імперії. В наступному році папі Клименту VII належало коронувати імператора в Болоньї. Завдяки цьому акту панування Габсбургів в Італії отримувало офіційне підтвердження, і після міжусобиць і потрясінь, викликаних франко-іспанським суперництвом, в країні починався відносно спокійний період життя. Під час першої зустрічі Карл відмивився від пропозиції Тіціана, але в 1532 році, слідуючи на другу зустріч з папою римським, імператор зробив зупинку у Мантуї і за порадою Федеріко викликав Тіціана з Венеції.
Перший написаний Тіціаном портрет, де Карл у бойових обладунках показаний в три чверті зросту, не зберігся. Це був великий успіх художника, який приніс йому титул графа Палатинського і звання кавалера Ордену Золотої шпори. Подібні монарарші милості, жалувані простому художнику, яким б знаменитим він не був, були рідкісною подією, особливо, якщо врахувати, що Тіціан і імператор ледь були знайомі один з одним. Важко припустити, що Карл не хотів використати видного громадянина Венеції як джерело інформації з питань дещо іншим, ніж питання мистецтва. Виникає враження, що їхні стосунки будувалися на чомусь більш змістовному, на якійсь глибокій взаємній повазі, і це відмічалось їхніми сучасниками.
Другий портрет імператора, на якому він зображений у повний зріст з собакою, значною мірою відчуває на собі вплив віденського художника Якоба Зайзенеггера (1505—1567).
Опис ред.
Судячи з усього, схожість цього портрету з роботою Зайзенегера було за бажанням самого Карла, але художник вніс значні зміни у свою версію запропонованої моделі. Тіціан не тільки додав благородства обличчю портретованого, піднявши йому повіки і прояснивши цим погляд, але також і стилізував його фігуру. Імператор поміщений на передньому плані в просторі великої ширини і глибини, зображений ніби у вигляді знизу, що надає його фігурі особливу монуменальність, а вміле використання кольору повертає співмірність і самому портретованому, і схухняній собаці, яка його супроводжує.
Не дивно, що цей портрет вважався однією з найкращих робіт художника в цьому жанрі і зіграв важливу роль в подальшому розвитку жанру державного портрету.
Література ред.
- «Путеводитель по Прадо» = Museo del Prado. — Издание шестое исправленное, 2019. — Мадрид : Національний музей Прадо, 2019. — 477 с. — ISBN 978-84-8480-352-2. (рос.)
- Йен Дж. Кеннеди. «Тициан. 1490—1576» = «Titian». — М. : Taschen/Арт-Родник, 2007. — 96 с. — 3000 прим. — ISBN 978-5-9794-0028-0. (рос.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Карл V з собакою- Картина [Архівовано 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті музею (англ.)
