Ільза Кох
Ільза Кох, уроджена Келер (нім. Ilse Koch (Köhler), вона ж Бухенвальська відьма; 22 вересня 1906, Дрезден — 1 вересня 1967, Айхах) — нацистська злочинниця, дружина Карла-Отто Коха, коменданта концтаборів Заксенгаузен, Бухенвальд і Майданек. Відома під прізвиськом «Бухенвальдська відьма» за жорстокі тортури в'язнів табору. Згодом репортери, розповідаючи про нацистські злочини, називали її також Бухенвальдською сукою, Бухенвальдським чудовиськом і подібними іменами. У радянській і російській літературі згадується як «фрау Абажур» через звинувачення у виготовленні сувенірів з людської шкіри (проте на післявоєнному процесі достовірних доказів цих злочинів Ільзі пред'явлено не було).
| Ільза Кох | |
|---|---|
| нім. Ilse Koch | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Margarete Ilse Köhler |
| Прізвисько | Die Hexe von Buchenwald, The Witch of Buchenwald, The Beast of Buchenwald, Queen of Buchenwald, Red Witch of Buchenwald, Butcher Widow і The Bitch of Buchenwald |
| Народилася |
22 вересня 1906[2][3] Дрезден, Німецька імперія[1] |
| Померла |
1 вересня 1967[1] (60 років) Айхах, Aichachd, Верхня Баварія, Баварія, ФРН ·повішення |
| Країна |
 Німеччина.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Діяльність | мучитель, наглядач концентраційного табору, бібліотекарка |
| Відома завдяки | верхова їзда[4] |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Бухенвальд |
| Учасник | Друга світова війна |
| Роки активності | з 1936 |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| У шлюбі з | Карл-Отто Кох[4] |
Біографія ред.
Ільза Келер народилася в Дрездені в сім'ї робітника. У школі була старанною ученицею і життєрадісною дитиною. В юності працювала бібліотекарем. У 1932 році вступила в НСДАП. У 1934 році познайомилася з Карлом Кохом.
У 1936 році Ільза поступила на роботу в концтабір Заксенгаузен; тут вона була секретарем і наглядачкою. У тому ж році вона вийшла заміж за Карла Коха, на той момент — коменданта Заксенгаузена. У 1937 році Карл Кох був переведений на роботу в концтабір Бухенвальд, де також призначений комендантом. Ільза, що стала його дружиною, переїхала разом з ним і стала працювати в Бухенвальді. Вона здобула сумну славу за свою жорстокість по відношенню до в'язнів. За їхніми словами, вона, прогулюючись по табору, била зустрічних людей батогом і нацьковувала на них вівчарку. Ільзу також звинувачувалася в тому, що наказувала вбивати в'язнів, у яких були татуювання, щоб потім виготовляти з татуйованих клаптів шкіри різні оригінальні вироби (зокрема, абажури, рукавички, палітурки книжок). У 1941 році Ільза Кох стала старшою наглядачкою.
У вересні 1941 року Карл Кох був призначений комендантом Майданека, але менш ніж за рік, у липні 1942 року, відсторонений від посади за звинуваченням у корупції. У 1943 році подружжя Кох були заарештовані СС. Також з'ясувалося, що Кох хворів на сифіліс, потім вилікувався, і ретельно приховував цей факт, а лікар Вальтер Кремер, який лікував Коха, і його помічник були вбиті. Коха звинуватили у вбивстві Кремера і помічника, які вчинив, боячись розголосу. На початку 1945 року Карл Кох був засуджений до смертної кари і в квітні (незадовго до вступу американських військ) був страчений в Мюнхені. Ільзу Кох виправдали, і вона переселилася до батьків у Людвігсбург.
30 червня 1945 року Кох була арештована американськими військами і в 1947 році засуджена до довічного ув'язнення. Однак через кілька років американський генерал Люціус Клей, військовий комендант американської окупаційної зони в Німеччині, звільнив її, визнавши звинувачення у відданні наказів про страту і виготовленні сувенірів з людської шкіри недостатньо доведеними.
Рішення Клея викликало протест громадськості, тому в 1951 році Ільза Кох була знову арештована і засуджена судом Західної Німеччини до довічного ув'язнення.
1 вересня 1967 року Кох наклала на себе руки: повісилась у камері в'язниці баварського міста Айхах.
У масовій культурі ред.
Образ Ільзи Кох послужив прототипом для героїні канадського фільму «Ільза, вовчиця СС[en]» (1975).
Література ред.
- Massimiliano Livi, «Ilse Koch». In: War Crimes and Trials: A Historical Encyclopedia, from 1850 to the Present by Elizabeth Pugliese and Larry Hufford. ABC-CLIO: Santa Barbara (USA).
- The Holocaust Chronicle, p. 117.
- Israel Gutman (ed.), Encyclopedia of the Holocaust, p. 809—810.
- Walter Lacqueur (ed.), The Holocaust Encyclopedia, p. 97.
- William L. Shirer, The Rise and Fall of the Third Reich, p. 983—984.
- David A Hackett (ed.), The Buchenwald Report, p. 43 n. 19.
- Олег Мазурин, «Женщины-маньяки». Глава 9 «Бухенвальдская ведьма».
Посилання ред.
- Jewish Virtual Library — Ilse Koch [Архівовано 5 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Frau Ilse Koch, General Lucius Clay, and Human-Skin Atrocities [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Did the Nazis make lampshades out of human skin? [Архівовано 20 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Ilse Koch on trial at Dachau for making human lamp shades at Buchenwald [Архівовано 14 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Photo from Buchenwald
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118723995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Whitlock F. Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Hackett D. A. The Buchenwald report — NYC: Perseus Books Group, 2007. — 424 p.