Ікона Божої Матері Зарваницької

<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/30px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="30" height="30" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128"> Зовнішні відеофайли
<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1b/Nuvola_apps_kaboodle.svg/16px-Nuvola_apps_kaboodle.svg.png" decoding="async" width="16" height="16" class="mw-file-element" data-file-width="128" data-file-height="128">	<img src="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/YouTube_full-color_icon_%282017%29.svg/15px-YouTube_full-color_icon_%282017%29.svg.png" decoding="async" width="15" height="10" class="mw-file-element" data-file-width="512" data-file-height="358"> Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої творить дива на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 10 червня.

Зарваницька Богородиця
ікона Божої Матері Зарваницької
Зарваницька Богородиця ; ікона Божої Матері Зарваницької
	образ Зарваницької Богородиці
Вшанування:	коронація в 1867 р.
Дата появи:	XIII століття, XVII століття
Місце знаходження:	Церква Пресвятої Трійці (Зарваниця)
Походження:	містичне
Автор:	реставрував художник Петро Холодний та копіював у 1921 р.
Іконографічний тип:	Панахранта
Шановані списки:	копія у Філадельфії, мозаїка у Базиліці Благовіщення
Заступництво:	відпустове значення надав Папа Римський Пій IX
	Зображення ікони у Вікісховищі

Ікона Божої Матері Зарваницької — святиня Зарваниці, датується серединою XVII ст. За легендою, існував ще образ XIII ст. Відома в Україні та за її межами.

Опис ред.

Поясний^{[уточнити]} образ Богородиці, котра тримає на лівій руці малого Ісуса; розпростерті правиці обох постатей підняті для вітання та благословення; погляд Божої Матері спокійний, зосереджений.

Історія ред.

Базиліка Благовіщення в місті Назареті

мозаїка коло храму Базиліки Благовіщення у Назареті (фрагмент — образ Зарваницької Богородиці)

За переказами, після спустошення татарськими ордами Києва один монах, рятуючись втечею від нападників, потрапив у незнані місця над річкою Стрипа. Знеможений до краю, у молитві просив Богородицю, щоб взяла його під свою опіку. Умиротворений молитвою, заснув. У сні йому з'явилися Пречиста Діва Марія і два янголи з білими ліліями в руках. Чернець упав перед Богородицею на коліна, а вона, посміхнувшись, доторкнулася до нього омофором. Монах прокинувся у чарівній долині, оповитій густим лісом. Вражений красою місцевості, побачив над джерелом ікону Пресвятої Богородиці з Ісусом на руках, котра світилася. Чернець залишився там. Згодом збудував капличку, куди помістив ікону; опісля тут звели церкву з монастирем.

Село, що виникло біля цього святого місця, назвали Зарваницею. За переказами, ікона не раз зупиняла ворожі напади, а вода з джерела зцілювала калік і хворих.

Коронація ред.

Заходами пароха (УГКЦ) у Зарваниці отця Порфирія Мандичевського (посла до Галицького сейму^[1]) 1867 року відбулась урочиста коронація ікони. Папа Римський Пій IX надав їй відпустового значення. 1921 р. художник Петро Холодний реставрував її та виготовив копію. Після 2-ї світової війни місцеві жителі П. Деркач і Ю. Монастирська переховували ікону, 1988 р. передали її до Зарваницького храму Пресвятої Трійці. Відтоді у Зарваниці відбуваються багатолюдні прощі.

У жовтні 2017 на площі святого Петра у Ватикані Папа Франциск під час меси благословив корони, що були почеплені на привезену із Зарваниці копію ікони^[2].

Сучасне значення ред.

Нині на чудотворному місці — духовний центр із собором Зарваницької Матері Божої. Під час офіційного візиту в Україну в червні 2001 року Папа Римський Іван Павло ІІ помолився перед іконою в церкві святого Миколая на Аскольдовій могилі у Києві, куди святиню привезли з нагоди урочистості. Ще одну копію Божої Матері Зарваницької відтворив у Філадельфії (США) живописець Петро Андрусів; 1973 р. її освятив митрополит Йосиф Сліпий.

Образ Зарваницької Богородиці в Назареті ред.

Мозаїка-ікона Зарваницької Богородиці, оточена двома постатями в гуцульських строях та візерунками — міститься на території Базиліки Благовіщення, зведеної 1968 року в Назареті.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 158. — (Львівська сотня).
↑ Ігор та Наталія Гуди піднесли Папі Римському літургійну чашу // Свобода. — 2017. — № 81 (3221) (18 жовт.). — С. 3. — (Акценти).

Джерела ред.

Квич Л. М. З Історії Марійського духовного центру Зарваниця // Наукові записки. — Візуальні мистецтва. — 2011. — Випуск 5. — С. 176—181.
Шподарунок Н. Божої Матері Зарваницької Ікона // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 154–155. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання ред.

[1] Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 158. — (Львівська сотня).

[2] Ігор та Наталія Гуди піднесли Папі Римському літургійну чашу // Свобода. — 2017. — № 81 (3221) (18 жовт.). — С. 3. — (Акценти).

[1]

[2]