Ізотоні́чні ро́зчини (грец. tónos — напруга) — розчини з однаковим осмотичним тиском. У біології і медицині — природні або штучно приготовані розчини з таким же осмотичним тиском, як і у вмісті тваринних і рослинних клітин, в крові і тканинних рідинах.

У медичних маніпуляціях використовують 0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % водний розчин глюкози в терапії різних захворювань з метою зняти інтоксикацію або інші прояви хвороби.

Ізотонічні розчини на противагу гіпертонічним, що не використовуються внутрішньосудинно, не призводять до гемолізу еритроцитів.

Див. також ред.

Література ред.

  1. Андрейчин М. А., Івахів О. Л. Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 385 с. ISBN 966-7364-94-1 (С.?)