Ідріс I (араб. إدريس الأول‎; повне ім'я Мухаммед Ідріс аль-Махді ас-Сенусі; нар. 12 березня 1890, Ель-Джагбубпом. 25 травня 1983, Каїр) — король Лівії у 1951—1969 рр.

Ідрис I
араб. محمد إدريس السنوسي
Ідрис I
Ідрис I
Король Лівії
24 грудня 1951 — 1 вересня 1969
Попередник титул заснований
Наступник титул скасований
Народився 12 березня 1890(1890-03-12)
Ель-Джагбуб, Киренаїка
Помер 25 травня 1983(1983-05-25) (93 роки)
Каїр, Єгипет
Похований Аль-Бакіd
Відомий як політик
Країна Лівія
Батько Мухаммад аль-Махді ас-Санусіd
У шлюбі з Fatima el-Sharifd
Релігія Іслам, сунітського толку
Нагороди
Лицар Великого хреста Ордену Британської імперії орден Спасителя Великий Хрест ордена Почесного легіону Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Grand Cross of the Order of the Redeemer Орден Нілу Order of al-Hussein bin Ali Велика стрічка Національного ордена Кедра Орден Незалежності (Туніс)

Життєпис ред.

Народився 1890 р. в Джагбубі (Киренаїка), внук засновника ордену сенуситів Мугаммеда ібн Алі ас-Сенусі. Після поразки сенуситів у воєнних діях проти британських військ усунув у березні 1916 Агмеда аш-Шеріфа від влади і став еміром Киренаїки та головою ордену сенуситів. Притримувався пробританської орієнтації. Уклав у 1917 р. в Акрамі угоду з Італією і Великою Британією, згідно якої визнавався суверенітет Ідріса над неокупованою частиною Киренаїки, припинялись воєнні дії з Італією і В.Британією, відновлювалась свобода торгівлі між Єгиптом і Лівією.

У 1917 вигнав з Киренаїки турецьких військових представників. Угода Ідріса з італійською військовою владою в Ер-Раджмі (1920) визнавала поділ Лівії на дві частини: Триполітанію і Киренаїку, підтверджувала владу Ідріса в неокупованій частині Киренаїки, йому та іншим членам роду Сенусі призначались грошові субсидії. Зі згоди В.Британії та Італії проводив воєнні дії проти триполітанських племен. У грудні 1922 р. емігрував до Єгипту.

Згідно з угодами Ідріса з Великою Британією (1936,1940) у 1940 році з тих лівійців, що перебували в Єгипті, були сформовані військові підрозділи, які брали участь у звільненні Лівії від італо-німецьких військ. У 1944 р. повернувся в Киренаїку. У 1949 році проголосив Киренаїку незалежною державою (еміратом). З 24 грудня 1951 р. король Об'єднаного Лівійського королівства (з 1963 — Лівійського королівства). 1 вересня 1969 р. був скинутий в результаті військового перевороту, емігрував до Єгипту. У 1971 р. в Лівії заочно засуджений до смертної кари. Помер у Каїрі 25 травня 1983 р.

Джерела ред.

  • Африка: энциклопедический справочник. Т.1. Москва. «Советская энциклопедия». 1986. - 672с. с.582-583.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ідріс I (Лівія)