Єщенко Наталія Олександрівна

Наталія Олександрівна Є́щенко (20 березня 1926, Харків9 червня 2015, Харків) — українська піаністка, педагог, професор з 1981 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1970 року.

Наталія Олександрівна Єщенко
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 20 березня 1926(1926-03-20)
Місце народження Харків
Дата смерті 9 червня 2015(2015-06-09) (89 років)
Місце смерті Харків
Освіта Харківська консерваторія
Інструменти Фортепіано

Біографія ред.

Народилася 20 березня 1926 року в Харкові. Дочка Олександра, сестра Марії Єщенків. Брала участь у Другій світовій війні. 1947 року закінчила Харківську консерваторію (клас М. Хазановського), у 1954 році аспірантуру при Московській консерваторії (керівник С. Фейнберґ).

19472006 викладала у Харківському університеті мистецтв. Водночас від 1947 року — солістка Харківської філармонії[1].

Серед учнів — І. Гайденко, Т. Ляшенко, Т. Маслова, Л. Радомська, М. Фісун[1].

Творчість ред.

У репертуарі — 12 етюдів Ф. Ліста, 24 прелюдії С. Рахманінова, монографічні програми з творів В.-А. Моцарта, Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Ф. Шопена. Широко представлена творчість українських композиторів — М. Лисенка, В. Косенка, Л. Ревуцького, М. Тіца, О. Жука та інших. Виступала також у симфонічних концертах. Гастролі містами України, Росії, Польщі. Має фондові записи на Українському радіо[1].

Примітки ред.

Література ред.

  • Ганзбург Г. Єщенко Наталія Олександрівна // Українська музична енциклопедія. — Т. 2. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 63.
  • Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 837. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
  • Концерт з творів Шуберта // Музика. 1980. № 1;
  • Викладач — взірець для учнів // КіЖ. 1986, 18 трав.;
  • Радомська Л. Л. Педагогічна та виконавча діяльність піаністів Марії Олександрівни та Наталії Олександрівни Єщенко // Теор.-метод. питання педагогіки, культурології і мистецтвознавства. К., 1998.