Ємець Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Є́мець (нар. 1 січня 1959, Велика Медведівка — пом. 28 січня 2001) — український правознавець і політик. Його син, Ємець Леонід Олександрович, також став політиком і народним депутатом України.
| Олександр Іванович Ємець | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 січня 1959 Велика Медведівка, Шепетівський район, Хмельницька область, Українська РСР,  СРСР |
| Помер |
28 січня 2001 (42 роки) ·ДТП |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | народний депутат України |
| Галузь | політик |
| Alma mater | філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і КНУ імені Тараса Шевченка |
| Знання мов | українська |
| Членство | Верховна Рада України III скликання |
| Посада | Міністр України у справах національностей і міграції |
| Термін | квітень 1993 — липень 1994 |
| Партія |
 Реформи і порядок |
| Діти | Ємець Леонід Олександрович |
| Нагороди |
СРСР:  Україна:  |
Біографія ред.
Народився 1 січня 1959 року в селі Великій Медведівці Шепетівського району Хмельницької області.
Сім'я ред.
Батько — директор сільської восьмирічки, мати — сільський фельдшер.
Освіта ред.
У 1981 році закінчив філософський факультет Київського університету (вступив із третьої спроби, здобув фах психолога).
Заочно закінчив Київську вищу школу Міністерства внутрішніх справ СРСР імені Фелікса Дзержинського (здобув фах правознавця).
Кар'єра ред.
Працював вихователем у приймальнику-розподільнику для неповнолітніх, викладачем дитячої психології, науковим співробітником кримінологічної лабораторії.
В 1995—1998 рр. — член наглядової ради ЗАТ ІК «Галицькі інвестиції», разом з Андрієм Садовим.[1]
Політична діяльність ред.
Народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликань (1990–2001 роки).
З квітня 1993 по липень 1994 року — міністр України у справах національностей і міграції.
З 26 березня 1996 по 14 серпня 1996 року — віце-прем'єр-міністр України з політико-правових питань[2].
З березня 1998 — народний депутат України 3-го скликання.
Жив у Києві. Загинув 28 січня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Нагороди ред.
Нагороджений медаллю «За відмінну службу по охороні громадського порядку» (1986; за участь в ліквідації аварії на ЧАЕС), орденом «За заслуги» I ступеня (серпень 2001, посмертно)[3].
Література ред.
- Найгірше — протиправні закони: Хто є хто // Голос України. — 1991. — 23 лютого. — С. 4.
- Хто є хто в Україні 1997: Біографічний словник. — К., 1997. — С. 90.
Примітки ред.
- ↑ Справа «Галицьких інвестицій». Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 14 серпня 1996 року № 699/96 «Про увільнення О. Ємця з посади віце-Прем'єр-міністра України»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
Посилання ред.
- Ємець Олександр Іванович [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]