Єжи Треля
Єжи Треля (пол. Jerzy Trela; 14 березня 1942, Леньче, Малопольське воєводство — 15 травня 2022, Краків) — польський актор, політик та педагог.
| Єжи Треля | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Jerzy Józef Trela | ||||
 | ||||
| Народився |
14 березня 1942[1][2][3] Леньче, Ґміна Кальварія-Зебжидовська, Вадовицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща | |||
| Помер |
15 травня 2022[4] (80 років) Краків, Республіка Польща[4] | |||
| Громадянство |
 Республіка Польща | |||
| Діяльність | актор, викладач університету, актор театру, кіноактор, політик | |||
| Alma mater | Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського | |||
| Заклад | Національний старий театр імені Гелени Моджеєвської[d] і Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського | |||
| Роки діяльності | з 1969 | |||
| IMDb | nm0871827 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Єжи Треля у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис ред.
Єжи Юзеф Треля народився 14 березня 1942 року у селі Леньче Вадовицького повіту в родині залізничників. Вивчав акторську майстерність у Краківській Академії театрального мистецтва ім. Станіслава Виспянського, яку закінчив 1969 року. Із 1969 по 2014 роки у складі основної трупи Національного старого театру ім. Гелени Моджеєвської, також співпрацював з іншими театрами Кракова і Варшави. В числі його найкращих театральних робіт ролі Конрада у «Дзяди» (1973), Конрад у «Звільненні» С. Виспянського (1974), Яцек у «Весіллі» Виспянського, Батько у «Шлюбі» В. Гомбровича (1991), Мефістофель у «Фаусті» К. Марлоу (1997), Самуель у «Суддях» Виспянського (1999) та Майор у «Дами та гусари» А. Фредро (2001) в постановках таких режисерів як Єжи Яроцький, Конрад Свинарський, Анджей Вайда, Казімеж Куц, Кристіан Люпа та інших. Багато знімався в кіно та на телебаченні[5].
У 1984—1990 роках на посаді ректора Краківської Академії театрального мистецтва ім. Станіслава Виспянського.
У 1985—1989 роках депутат сейму ПНР IX скликання.
Єжи Треля помер 15 травня 2022 року у Кракові в 80-річному віці після тривалої хвороби[6].
Вибрана фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1968 | с | Ставка більша за життя | Stawka większa niż życie | Ромек (1 епізод) |
| 1969 | ф | Сіль чорної землі | Sól ziemi czarnej | повстанець |
| 1973 | ф | Санаторій під клепсидрою | Sanatorium pod klepsydrą | блазень |
| 1973 | с | Яношик | Janosik | Бацусь, розбійник |
| 1978 | ф | До останньої краплини крові | Do krwi ostatniej… | Зигмунт Гавлик |
| 1980 | ф | Нічний метелик | Ćma | редактор Солтис |
| 1980 | с | Королева Бона | Królowa Bona | Миколай Радзивілл (Чорний) |
| 1981 | ф | Знахар | Znachor | Самуель Обедзиньський |
| 1981 | ф | Людина із заліза | Człowiek z żelaza | Антоняк |
| 1982 | ф | Епітафія для Барбари Радзивілл | Epitafium dla Barbary Radziwiłłówny | Миколай Радзивілл (Чорный) |
| 1982 | ф | Мама Круль і її сини | Matka Królów | «Іспанець» |
| 1982 | ф | Дантон | Danton | Жак Нікола Бійо-Варенн |
| 1982 | с | Близько, ближче | Blisko, coraz bliżej | Войцех Корфантий |
| 1983 | док | На допомогу Відню | Na odsiecz Wiedniowi | Кара Мустафа |
| 1983 | ф | Призначення | Przeznaczenie | Тенжель |
| 1985 | ф | Дитячі сцени з життя провінції | Sceny dziecięce z życia prowincji | бургомістр Р. |
| 1986 | ф | Га, га. Слава героям | Ga, ga. Chwała bohaterom | начальник в'язниці |
| 1987 | ф | На срібній планеті | Na srebrnym globie | Єжи |
| 1987 | ф | Магнат | Magnat | Греля |
| 1988 | ф | Декалог 9 | Dekalog IX | Миколай, лікар |
| 1992 | ф | Каблучка з орлом в короні | Pierścionek z orłem w koronie | офіцер Червоної армії |
| 1994 | ф | Три кольори: Білий | Trois Couleurs: Blanc | пан Бронек, водій Кароля |
| 1994 | ф | Смерть як скибка хліба | Śmierć jak kromka chleba | Скарга, шахтар |
| 1996 | ф | Автопортрет з коханою | Autoportret z kochanką | Юзеф Мітура, батько Куби |
| 1996 | с | Екстрадиція | Ekstradycja | Гундіс, ватажок латиської мафії |
| 1997 | ф | Любовні історії | Historie miłosne | генерал |
| 1997 | ф | Кохай і роби, що хочеш | Kochaj i rób co chcesz | Зенек Новак, батько Агнешки |
| 1999 | ф | Крюгерранди | Krugerandy | батько Арека |
| 2001 | ф | Камо грядеши | Quo vadis | Хілон Хілонид |
| 2003 | ф | Давня легенда. Коли сонце було богом | Stara baśń. Kiedy słońce było bogiem | Візун |
| 2003 | ф | Король Убю | Ubu król | цар Олексій |
| 2006 | ф | Світлі блакитні вікна | Jasne błękitne okna | Юзеф, батько Сигіти |
| 2006 | ф | Фундація | Fundacja | Вацлав, прокурор |
| 2010 | ф | Трюк | Trick | Бонк |
| 2012 | ф | Бути як Казімеж Дейна | Być jak Kazimierz Deyna | дідусь Казика |
| 2013 | ф | Іда | Ida | Шимон Скіба |
| 2015 | ф | Зерно правди | Ziarno prawdy | Леон Вілчур |
Нагороди та відзнаки ред.
- 2022 — Почесний громадянин Кракова.
- 2011 — Орден Відродження Польщі, командорський хрест з зіркою; командорський хрест (2000); кавалерський хрест (1981).
- 2005 — Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis».
- 2002 — Премія Орли за найкращу чоловічу роль другого плану (Камо грядеши).
- 1989 — Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою».
- 1975 — Срібний Хрест Заслуги.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #143862154 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000026359&find_code=SYS&local_base=ARS10
- ↑ а б https://www.rmf24.pl/kultura/news-jerzy-trela-nie-zyje-aktor-mial-80-lat,nId,6026247
- ↑ https://encyklopediateatru.pl/osoby/870/-
- ↑ https://krakow.wyborcza.pl/krakow/7,44425,28455723,nie-zyje-jerzy-trela-za-zycia-byl-legenda-polskie-aktorstwa.html