Єго́р Єго́рович Єго́ров (справжнє ім'я — Гео́ргій; 22 липня (3 серпня) 1877(18770803), Москва — 15 лютого 1949, Єкатеринбург) — російський співак (бас), педагог, викладач Музично-драматичної школи Миколи Лисенка (1910—1912) в Києві, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1948).

Єгоров Єгор Єгорович
Народився 22 липня (3 серпня) 1877
Москва, Російська імперія
Помер 15 лютого 1949(1949-02-15) (71 рік)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність оперний співак, викладач університету
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР

Життєпис ред.

1902 — закінчив Московську консерваторію (клас В. Зарудної).

1902—1904 — соліст Опери Солодовникова (Москва).

1904—1906 — соліст Київської опери.

1906—1908 — соліст Большого театру в Москві.

1908—1910 співав в Одесі й Тифлісі.

1910 через хворобу залишив сцену.

1910—1912 — викладач вокалу в Музично-драматичній школі М. Лисенка в Києві.

1912—1915 давав приватні уроки у Києві. 1916—1919 — професор Київської консерваторії.

1919—1922 — викладав в Таганрозькій, 1922—1932 — в Московській консерваторіях (водночас керував вокальними курсами Державного інституту музичної науки і викладав у Театральному технікумі в Москві).

Від 1933 року — у Свердловську: викладач Музичного училища, 1934 — серед організаторів Консерваторії (1934—1935 — заступник ректора, 1935—1949 — засновник і завідувач кафедрою сольного співу).

З 1944 — доктор мистецтвознавства, з 1939 — професор. 1948 — заслужений діяч мистецтв РРФСР.

В його концертному репертуарі — романси О. Бородіна, Ц. Кюї, М. Римського-Корсакова.

В квартеті з М. Бочаровим, С. Варягіним, В. Селявіним виконував твори Моцарта, Шуберта, Шуманна та ін.

Серед партнерів Єгорова: Н. Єрмоленко-Южина, Н. Забіла-Врубель, А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін.

Серед його учнів — В. Борисенко, Г. Воробйов, О. І. Єгорова (його дружина), І. Жадан, А. Халилєєва.

Партії ред.

  • Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського)
  • Сусанін («Життя за царя» М. Глінки)
  • Рене («Іоланта» П. Чайковського)
  • Мельник («Русалка» О. Даргомижського)
  • Чесний відлюдник («Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова, Перше виконання)
  • Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно)

Джерела ред.

Посилання ред.