Вікіпедія

É (латиниця)

літера розширенної латинки
É, é
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ḱ Ǩ Ƙ Ⱪ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň N̈ Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
Ɽ ß ſ Ś Ŝ Ṡ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ T̈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ Ⱳ
Ẋ Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ
Ẕ Ȥ Ⱬ Ź Ż Ƶ Ž        

É, é — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою E з додаванням акута, вживається в чеській, угорській, кашубській, люксембурзькій, словацькій, ісландській альфабетах.

В англійській, французькій, каталанській, данській, галісійській, ірландській, італійській, окситанській, норвезькій, португальській, іспанській, шведській та в'єтнамській мовах використовується як варіант літери «е». В англійській мові може вживатися в запозиченнях, наприклад, résumé (фр.), або при романізації: Pokémon (яп.). Також використовується в нідерландському альфабеті та в альфабеті навахо.

Літера é присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло», де вона вживається на місці праслов'янського і < e: méd, nés, rék.

Використання ред.

Китайська мова ред.

В піньїні é використовується для передачі другого тону.

Чеська та словацька мови ред.

É — п'ята літера чеського та словацького альфабету, передає звук /ɛː/.

Скандинавські мови ред.

У данській, норвезькій та шведській мовами літера é часто використовується для розрізнення омонімів на письмі: én «один» — en (невизначений артикль) — данська; allé, kafé, idé, komité — норвезька; ide «барліг» — idé «ідея»; armé («армія») — arme («бідний, жалюгідний») — шведська. В ісландській мові É — це сьома літера абетки, яка передає фонему /jɛː/.

Французька мова ред.

Літера é (вимовляється, як закрита голосна /e/) протистоїть è (вимовляється, вимовляється як відкрита голосна /ɛ/). Ця літера широко вживається у французькій мові.

Італійська мова ред.

É в італійській мові є варіантом E з акутним наголосом; вона передає фонему /e/ з тонічним наголосом. Використовується лише як остання літера в слові. Наприклад: perché («чому» /perˈke/). Пор. з caffè (coffee, /kafˈfɛ/), що має гравісний наголос.

Іспанська мова ред.

У іспанській мові літера é є наголошеною й вимовляється як «e». У вимові не має відмінності між é та e, обоє вимовляються як /e/. Акутний на е вживається у випадку нетипового наголосу, наприклад «Éxtasis» або «Época».

Португальська мова ред.

У португальській мові é позначає наголошену /ɛ/ у словах з нетиповим наголосом, наприклад: «pé» (ступня), «péssimo» (найгірше). É /ɛ/ протистоїть ê, що вимовляється як закритий звук /e/. «É» є формою третьої особи однини дієслова «ser» (бути): ela é bonita (вона гарна).

Каталонська мова ред.

У каталонській мові é передає закритий наголошений звук [e] в тих випадках, коли без діакритичного знака наголос падав би на другий склад. Також іноді відіграє смислорозрізнювальну роль: és — 3-е особа однини дієслова «бути», es — зворотний займенник 3-ї особи.

Валійська мова ред.

У валійській мові наголос, як правило, падає на передостанній склад, у тому випадку, коли він падає на останній, вживають акут, часто акут вживається саме над е. Здебільшого тут йдеться про запозичення, наприклад: personél [pɛrsɔˈnɛl] «персонал», sigarét [sɪɡaˈrɛt] «цигарка», ymbarél [əmbaˈrɛl] «парасоля».

Див. також ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=É_(латиниця)&oldid=36087411