Влтава

Версія від 09:58, 9 травня 2016, створена Sklymenko (обговорення | внесок) (Доповнення попереднього редагування)

Влта́ва або "Велтава" (Vltava по-чеськи, Moldau в німецькій та інших германських мовах, Moldva в угорській мові) — найдовша річка в Чеській республіці, притока Лаби. Довжина — 446 км, площа басейну — 28 090 км².

Велтава
Вид на Влтаву з Вишеграду
Басейн річки
48°51′32″ пн. ш. 13°53′35″ сх. д. / 48.85894500002777363° пн. ш. 13.89309200002777800° сх. д. / 48.85894500002777363; 13.89309200002777800
Витік гори Шумава
• координати 48°51′32″ пн. ш. 13°53′35″ сх. д. / 48.85894500002777363° пн. ш. 13.89309200002777800° сх. д. / 48.85894500002777363; 13.89309200002777800
висота, м 1 016 м
Гирло Лабе
• координати 50°20′51″ пн. ш. 14°28′27″ сх. д. / 50.347690000028° пн. ш. 14.47438200002777720° сх. д. / 50.347690000028; 14.47438200002777720
Басейн Басейн Влтавиd
Країни: Чехія, Австрія
Регіон Південночеський край
Чеський Крумлов[1]
Пісек[1]
Пржибрам[1]
Бенешов[1]
Прахатіце[1]
Прага-захід[1]
Чеські Будейовиці (округ)[1]
Мельник[1]
Прага-схід[1]
Довжина 446 км
Площа басейну: 28 090 км²
Середньорічний стік 142 м³/с
Притоки: Olšinad[1], Strážný potokd[1], Polečniced[1], Křemžský potokd[1], Dehtářský potokd[1], Bezdrevský potokd[1], Отава (річка)[1], Kocábad, Lipanský potokd[1], Бероунка[1], Litovicko-Šárecký potokd[1], Zákolanský potokd[1], Bakovský potokd[1], Jezerní potokd[1], Menší Vltaviced[1], Větší Vltaviced[1], Jílecký potokd[1], Малше, Лужниці, Hrejkovický potokd[1], Brzinad[1], Musíkd[1], Mastníkd[1], Ботичd[1], Rokytkad[1], Сазава[1], Dobrovodský potokd[1], Čertovkad, Kalte Moldaud, Teplá Vltavad, Mlýnská stokad, Kyselá vodad[1], Únětický potokd[1], Bojovský potokd[1], Brusniced[1], Dalejský potokd[1], Dejvický potokd, Břežanský potokd[1], Volarský potokd, Jickovický potokd[1], Meredský potokd, Motolský potokd[1], Zahořanský potokd[1], Kunratický potokd[1], Lhotecký potokd[1], Záběhlický potokd, Velký potokd[1], Luční potokd[1], Rybnický potokd[1], Bohnický potokd[1], Želnavský smykd, Libušský potokd[1], Líšnický potokd[1], Mariánsko-Lázeňský potokd, Vruticed[1], Podhořský potokd, Němá strouhad[1], Vápenický potokd[1], Slabčický potokd[1], Karlovkad[1], Bolešský potokd[1], Cholupický potokd[1], Hrudkovský potokd[1], Třeblovád[1], Lukavický potokd[1], Litvínovický potokd[1], Borkovský potokd[1], Munický potokd[1], Bohunický potokd[1], Čelinský potokd[1], Vranovský potokd[1], Vrábečský potokd[1], Všímarský potokd[1], Dobřejovický potokd[1], Mladčinad[1], Uhlíkovský potokd[1], Palečkův potokd[1], Budáčekd[1], Jetětický potokd[1], Zbonínský potokd[1], Přemyšlenský potokd[1], Kostelecký potokd[1], Probulovský potokd[1], Chlumský potokd[1], Kozárovický potokd[1], Sobíkd[1], Slatinkad[1], Kleštínský potokd[1], Perníkd[1], Třebonínský potokd[1], Kokotínský potokd[1], Smrčinský potokd[1], Homolský potokd[1], Klučenický potokd[1], Hamerský potokd[1], Liběšovský potokd[1], Náhlovský potokd[1], Pestřiced[1], Sladovařský potokd[1], Přísahovský potokd[1], Černý potokd[1], Pašovický potokd[1], Novopecký potokd[1], Hanslovkad[1], Máslovický potokd[1], Hodslavský potokd[1], Račinad[1], Kostelecký potokd[1], Novosedlský potokd[1], Albrechtický potokd[1], Lověšický potokd[1], Šešovecd[1], Podmoráňský potokd[1], Lipový potokd[1], Jehnědenský potokd[1], Vávrovský potokd[1], Plešovický potokd[1], Hradní strouhad[1], Korunáčd[1], Vojtíšekd[1], Rachačkad[1], Ořešíd[1], Zátoňský potokd[1], Meredský potokd[1], Bučinský potokd[1], Údražský potokd[1], Rožmitálský potokd[1], Zámecký potokd[1], Děkanský potokd[1], Libochovkad[1], Trušovský potokd[1], Voltýřovský potokd[1], Vošický potokd[1], Práčovský potokd[1], Křenecký potokd[1], Strouhad[1], Mlýnský potokd[1], Opatovická stokad[1], Hubenovský potokd[1], Slupenecký potokd[1], Jílovický potokd[1], Výtoňský potokd[1], Chřešťovický potokd[1], Ostřiced[1], Slupečný potokd[1], Hejkald[1], Hřiměždický potokd[1], Anenský potokd[1], Krňanský potokd[1], Jablonský potokd[1], Lužní potokd[1], Hrachovkad[1], Pernecký potokd[1], Poddoubravský potokd[1], Hvozdnický potokd[1], Kozlovský potokd[1], Bügelbachd[1], Jindrovský potokd[1], Bochcenský potokd[1], Pukňovský potokd[1], Jelení potokd[1], Nový potokd[1], Zduchovický potokd[1], Trnovecký potokd[1], Heřmanský potokd[1], Chabičovický potokd[1], Srnínský potokd[1], Budovický potokd[1], Ježovád[1], Sklářský potokd[1], Drahanský potokd[1], Kučeřský potokd[1], Hořejškovský potokd[1], Nad Kapličkamid[1], Burdův potokd[1], Mlýnská stokad[1], Všestudský náhond[1], Strašný potokd[1], Žebrákovský potokd[1], Čertův potokd[1], Čimický potokd[1], Vítkův potokd[1], Žíkovský potokd[1], Lachovický potokd[1], Tancibudkad[1], Hlinský potokd[1], Lesní potokd[1], Trnovád[1], Frýdavský potokd[1], Starý potokd[1], Hajný potokd[1], Zvolský potokd[1], Sečský potokd[1], Radičd[1], Mlýnský náhond[1], Zátišský potokd[1], Bruno[d][1], Němčeský potokd[1], Doubravský pd[1], Čistád[1], Málkův potokd[1], Hojšínský potokd[1], Lhotecký potokd[1], Řežábkad[1], Černický potokd[1], Bedrníkd[1], Babský potokd[1] і Komořanský potokd[1]
Водойми в руслі Lipno Reservoird, Hněvkovice Reservoird, water reservoir Kořenskod, Орлік (водосховище), Kamýk Reservoird, Slapy Reservoird, Štěchovice Reservoird і Vrané Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

За розміром становить більше половини Богемії і близько третини всієї території Чеської республіки[2]. Притоки річки в горах Шумава, тече по підняттях і рівнинах Середньої Чехії. Влтава, проходячи через Прагу, перетинається 18-ма мостами (в тому числі, знаменитим Карловим мостом) і охоплює 31 км в межах міста[3]. Вода з річки використовувалась для пиття до 1912 року, допоки Виноградська водонапірна вежа не припинила перекачування рідин. Однак, це є джерелом питної води у разі збоїв/ ремонту системи водопостачання з джерел Желівка і Карань. Середні витрати біля Праги 142 м³/с. Судноплавна (за допомогою шлюзів) в нижній течії (нижче Праги) на 84 км. Водосховища, ГЕС. На річці розташовані міста — Чеське Будейовіце, Прага (Влтава слугує композиційною віссю міста), Чеський Крумлов. Також її називають чеською національною річкою.

Повені

Басейн Влтави затоплювався кілька разів протягом всієї історії. Мітки встановлені уздовж річки. Вони позначають лінію води під час відомих повеней у 1784 році, 1845, 1890, 1940, і найвищої з усіх у 2002 році. Прага знову була затоплена в 2013. Багато місць в басейнах річок Влтави і Ельби були залишені під водою, в тому числі Празький зоопарк. Але було зведено металеві бар'єри вздовж берегів Влтави, щоб допомогти захистити історичний центр міста. [1]

Етимологія

І чеська назва Влтава і німецька назва Moldau, як вважають, походять з давньонімецької Ahwa («дика вода») [2] У Фульдських анналах (872 р н.е.) річка називається Fuldaha, від 1113 р н.е. засвідчується як Wultha.

З іншого боку, в Україні є річка Лтава, її назва не має слідів германського походження. Назва поселення на цій річці була згадана в Іпатіївському літописі 1174 року, традиційно пов'язана з назвою міста Полтава. Є багато теорій, що описують походження назви Лтава. Українська: [3]

Посилання в культурі і науці

В одному із найвідоміших творів класичної музики чеського композитора Бедржиха Сметани «Влтава» музично змальовується річка, яка протікає через Богемію.

Мала планета 2123 Vltava, котра була виявлена в 1973 році радянським астроном Миколою Степановичем Черних, названа на честь річки.

Симфонічна поема Сметани надихнула Бертольта Брехта на створення пісні з тією самою назвою, "Влтава".


Фотографії

 
Влтава в Празі (панорама з Карлового мосту).
 
Влтава впадає у Лабу біля підніжжя замку Мельник

Див. також

Посилання


  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш вщ вю вя га гб гв гг гд ге гж ги гк гл гм гн гп гр гс гт гу гф гх гц гш гщ гю гя да дб дв дг дд де дж ди дк дл дм дн дп др дс дт ду дф дх дц дш дщ дю дя еа еб ев ег ед ее еж еи ек ел ем ен еп ер ес ет еу еф ех ец еш ещ ею ея жа жб жв жг жд же жж жи жк жл жм жн жп жр жс жт жу жф жх жц жш жщ жю жя иа иб ив иг ид ие иж ии ик ил им ин DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. The Vltava River - Historical Communication Link in the Český Krumlov Region. www.ckrumlov.info. Процитовано 9 травня 2016.
  3. COEX. Introduction to the city of Prague. Avantgarde Prague. Процитовано 9 травня 2016.