Бездомні

Безприту́льні (бездомні, безхатченки) — категорія осіб без постійного місця проживання. До них можуть належати особи, які мешкають у не призначених та не пристосованих для проживання місцях, а також особи, які у нічний час проживають у притулку для бездомних.

Іранський безпритульний

Безпритульні в Україні

У радянські часи у 1970-х рр. для безпритульних існував термін «бомж», тобто особа (рос.) без определенного места жительства. Тоді ж став став популярним вислів: «бомж — вища форма егоїзму».

У 2005 Україні нарешті визнала існування бездомних, з'явилися центри обліку безхатченків і нічліжки.

Статистичні дані

На території України станом на липень 2011 р. функціонувало 90 закладів, які надають соціальні послуги бездомним громадянам. у 2010 року таких закладів було менше — 77. Упродовж 2010 р. Центрами обліку бездомних громадян було виявлено майже 11 з половиною тисяч безхатченків. У 2009 р. — цифра становила 10 тисяч. У той же час, за підрахунками МВС України в країні лише офіційно нараховується близько 30 тис. безпритульних.

У листопаді 2011 р. Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ встановив, що кількість безпритульних дітей, віком від 10 до 19 років, в Україні становить близько 150—160 тисяч, тоді як офіційна статистика повідомляє про 12 тисяч.

Причини безпритульності

Одними з основних причин безпритульності — особистий вибір, в'язниця, проблеми у сім'ї, утрата роботи, махінації з нерухомістю.

За оцінками до третини українських бездомних втратили свої домівки через тюремне ув'язнення. Деякі бездомні продали житло чи його незаконно відібрали шахраї. Інші безхатченки потрапляють на вулицю через сімейні негаразди. Найбільше це стосується дітей. Також, безпритульні опиняються на вулиці через втрату роботи. В основному, це люди з провінціальної місцевості, які шукають кращої долі в місті.

Благодійні фонди, що турбуються проблемами безпритульних

• Благодійний Фонд «Соціальне партнерство»

Детальніше у статті "Всеукраїнський Благодійний Фонд «Соціальне партнерство»"

У 2010 р. Фондом було організовано прибирання 115 гектарів «зелених зон» Києва. Прибирали території безхатченки, які за один мішок сміття заробляли по 2 гривні. Всього було зібрано більше 190 тон сміття.

1 вересня 2011 р.за сприянням Фонду відкрився перший в Україні комп'ютерний клас для безпритульних, нарко- та алкозалежних. Його відвідувачі безкоштовно опановують основи програмування та веб-дизайн.

• Міжнародний рух «ЕМАУС»

Заснований У 1949 р. Нині рух нараховує 350 спільнот безпритульних у світі.

В Україні одна з таких спільнот розташована у містечку Винники під Львовом. За 6 років тут перебувало близько 500 бездомних. Безхатченки в спільноті заробляють самі — збирають, ремонтують і реставрують старі меблі та прилади, вживаний одяг. Лише в 2010 р. вони заробили 122 тисячі гривень.

Безпритульні у сучасному світі

Чемпіонат світу з футболу серед бездомних у Копенгагені, Данія, 2007 р.

Міжнародні заходи та організації, що піклуються проблемами безпритульних

• Чемпіонат світу з футболу серед бездомних

Футбольний турнір серед осіб зі статусом «безпритульний». Проводиться щорічно, починаючи із 2003 р. за фінансової підтримки союзу УЄФА і Міжнародної Мережі Вуличних Газет (INSP). Змагання ставить своїм завданням розвиток масового футболу, а також роботу з безпритульними.

• Американська газета «Elm City Echo»

В американському штаті Коннектикут у квітні 2011 р. вийшов перший номер газети Elm Місто Echo, написаної бездомними для бездомних. У газеті друкуються особисті факти біографії бездомних, інформація про притулки та безкоштовні їдальні.

Газету продають безпритульні по долару за один екземпляр: 75 центів залишаться їм, решта йде на видання газети. За одну надруковану історію бездомні отримують 10 доларів.

Становище у різних країнах

За даними ООН, в усьому світі більше 100 мільйонів людей не мають даху над головою. Бездомні є скрізь: і в бідних країнах, і найбагатших.

США

Жебрак в м. Міннеаполіс, штат Міннесота, США

Дослідження Інституту урбаністики в 2000 році показало, що близько 3,5 млн осіб були бездомними протягом тривалого періоду (у тому числі 1,35 млн. дітей). У нічліжках Нью-Йорку а щоночі ночує понад 37 тис. бездомних (у тому числі 16 тис. дітей).

Згідно зі звітом Міністерства забезпечення житлом і міського розвитку США станом на 2005 р., у країні є близько 750 тисяч бездомних людей, з них 190 тисяч — неповнолітні.

У 2005 р. на прес-конференції в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку доповідач з питання про право на житло Мілун Котар повідомив, що в США протягом року бездомними виявляються від 2,5 до 3,5 мільйонів чоловік.

За підрахунками політиків 2009 р. у безкоштовних нічліжках побували майже 1,6 млн американців.

Адміністрація американського президента Барака Обами взяла курс на боротьбу із безпритульністю. Урядовці пообіцяли викоренити це явище через 5-10 років. У першу чергу уряд надаватиме житлову підтримку молоді та колишнім військовослужбовцям. Запроваджена програма має назву «Відкриті двері».

Канада

Історично склалося, що проблема існує тільки у великих центрах: Торонто, Ванкувер, Монреаль, але поступово вона починає стосуватися і передмість. Кількість бездомних уряд оцінив у 150 тис. осіб в 2005 р., проте благодійні організації називають суму більшу — 300 тис. У 2007 р. видатки держави на проблеми безпритульності становили від 4,5 до 6 мільярдів доларів.

Безхатченки на вулицях Москви

Росія

За оцінками, в Росії нараховується від 1,5 до 4,2 млн. бездомних — тобто до 3% від усієї кількості населення. Найбільша концентрація бездомних спостерігається у великих містах, насамперед у Москві (близько 75 тисяч чоловік) і в Санкт-Петербурзі (близько 50 тисяч). Переважна більшість бездомних — чоловіки, їх 85%.

Угорщина

Наприкінці 2011 р. набув чинності новий закон, за яким відсутність постійного місця проживання каратиметься штрафом у розмірі приблизно 600 доларів США або тюремним ув'язненням. Члени парламенту мотивували рішення тим, що Будапешт не може більше справлятися з великою кількістю бомжів на вулицях. За статистичними даними, до 10 тисяч осіб в столиці Угорщини не мають даху над головою.

Помешкання безпритульних під мостом, Франція

Франція

Людей без визначеного місця проживання іменують жаргонним терміном «клошар». На 2008 р. число бездомних оцінюється в 100 тисяч, у той же час, у місцях термінового прийому бездомних надається 99 600 місць.

Уряд країни щорічно виділяє 1 млрд євро на житло і їжу для безпритульних. Крім того, усім їм (навіть не мають громадянства) гарантовано соціальну допомогу — RMI ((фр.) Revenu Minimum d'Insertion), тобто мінімальний дохід, який дорівнює 440 євро на місяць. Якщо у бездомного є хтось на утриманні йому доплачують ще 220 євро. Інша особливість: у Франції з 10 бомжів троє працюють і отримують зарплату.

Ізраїль

Офіційного підрахунку тут, як і в більшості країн, немає: багато безпритульних ховаються тощо. За неофіційною статистикою, у 2000 р. налічувалося близько тисячі безхатченків. У 2005 р. тільки зареєстрованих нарахували вже близько 2,5 тисяч осіб, з них 80% — це уродженці пострадянських країн.

Бузпритульний в Берліні

Німеччина

Станом на 2006 р. чисельність бездомних приблизно становила щось близько 254 тис. осіб, з них 24% — це сімейні люди або пари, які живуть разом, 76% — самотні. Близько 19 000 чоловік — люди, що живуть без даху над головою, на вулицях. З цих 254 000 осіб — чоловіки — 64%, жінок — 25%, молоді — 11%.

З явищем безпритульності спільно борються держава і громадськість. У країні, зокрема, існує ряд організацій, створених для допомоги бездомним. Урядом також проводяться запобіжні заходи в області наркоманії та реабілітації правопорушників.

Швеція

Згідно з неофіційної статистики, у країні станом на 2009 р. налічувалось 17 800 бездомних, з них 3,2 тис. осіб перебувають в столиці Стокгольмі. Близько третини всіх бездомних — жінки.

Згідно з даними Управління з охорони здоров'я і соціального забезпечення Швеції, в 2011 році на вулицях Швеції жили близько 280 людей. Таке різке зменшення кількості безпритульних можновладці пояснюють впровадженням закону, за яким муніципалітети зобов'язані надавати будинок будь-якому громадянинові, який не має помешкання.

Місця ночівлі безпритульних

Наметове містечко в Дарфурі, Судан

Нетрі Джакарти, Індонезія

Є багато місць, де бездомний міг би шукати притулок:

• На відкритому повітрі: на землі або в спальному мішку, у наметі або імпровізованому притулку, такому як велика картонна коробка, сміттєвий контейнер, у парку тощо.
• Наметові містечка: спеціальні місця розбивки табору та імпровізованого притулку безхатченків..
• Нетрі: житлові масиви з високою щільністю спонтанної забудови міської місцевості, що відрізняється відсутністю або недостачею основної інфраструктури. Живуть тут дуже бідні або безпритульні.
• Підземні тунелі залишеного метро популярні серед постійних бездомних. Водопровідні, парові труби, електричні дроти становлять небезпеку для перебування.
• Недорогі гостели: пропонують дешеве, тимчасове житло низької якості.
• Громадські місця: парки, автобуси або вокзали, публічні бібліотеки, аеропорти, транспортні засоби громадського транспорту, вестибюлі лікарні. Проте багато громадських місць використовують охоронців, для перешкоджання тому, щоб безхатченки перебували в цих місцях. Перевагою розташування є безпека і комфорт.

Пам'ятник безпритульному в Копенгагені, Данія

Образ безпритульного в культурі

По всьому світі встановлена велика кількість пам'ятників безпритульним.