Дюрбе Джаніке Ханим
Дюрбе Джаніке Ханим — мавзолей XV століття, майже повністю зберігся, пам'ятка архітектури національного значення № 290/4, знаходиться на південно-східній околиці міста (колишнє Старосілля), на мисовому плато столової гори (близько 540 м над рівнем моря)[1]. Розташований у печерному місті Чуфут-Кале на північний схід від площі, ближче до обриву.
| Дюрбе Джаніке Ханим | |
|---|---|
 | |
| Координати: 44°44′27″ пн. ш. 33°55′27″ сх. д. / 44.74083° пн. ш. 33.92417° сх. д. | |
| Тип споруди | Тюрбе |
| Розташування |
 Україна, Крим, Бахчисарай |
| Початок будівництва | 1437 рік |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України, об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Джаніке |
  Дюрбе Джаніке Ханим (Україна) | |
 | |
 Дюрбе Джаніке Ханим у Вікісховищі | |
Опис
Мавзолей представляє історичну спадщину Золотої Орди, прилегла до нього територія сьогодні порожня, але у минулому тут знаходилося кладовище з башташами ординських часів[2]. Жителі Бахчисараю називали мавзолей Кале-Азіз («Калейська святиня»), або Киз-Азіз («Свята Діва»).
У 1437 році, за наказом хана Тохтамиша, збудували мавзолей в пам'ять його дочки Джаніке-ханим[3].
За іншою версією, мавзолей споруджений не відразу після смерті Джаніке, а на початку XVI століття, під час правління Менглі I Гірея(1468 −1515)[4].
В історії мавзолею та про Джаніке-ханим, яка була видатною особистістю своєї епохи і користувалася народною любов'ю, існує багато легенд та загадок[5],[6],[7],[8].
Від Дюрбе Джаніке Ханим уздовж північного обриву відкривається вид на долину Ашлама-дере та панораму Кримських гір, кам'янисті дороги ведуть до астрофізичної обсерваторії в селище Наукове, у Баклу, на Тепе-кермен, в долину р. Качі. Вид, що відкрився з цього обриву, надихнув Міцкевича на рядки сонета «Дорога над прірвою в Чуфут-Кале»[9].
Архітектура
Восьмигранна форма будівлі запозичена із малоазіатської архітектури, будували її майстри Сходу. Споруда під черепичним дахом, прикрашена по ребрах граней різьбленими колонками, до нього примикає портал із масивною аркою, який прикрашений різьбленими сельджукськими візерунками. Верхня частина порталу складена у ХІХ столітті караімами.
У плані будівля мечеті чотирикутна (13,8 х 10,65 м за зовнішнім обводом, 12,0 х 8,85 за внутрішнім). Товщина стін — 0,65 м. Кладка бутова з використанням тесаного каменю. Вхід із західного боку. Зліва від входу знаходився мінарет, від якого зберіглися сліди гвинтових сходів та фрагменти балкончика — шафоре, а у південній стіні — основа міхраба, що перекривався сталактитовим зведенням. Внутрішній об'єм будівлі ділився на три частини рядами колон із сталактитовими капітелями[10].
.jpg)
Біля входу висічений арабський каліграфічний напис: це тексти хадисів, в яких, серед іншого, трапляються слова «Цей світ є житло метушні, майбутнє ж життя вічне»[2].
У глибині мавзолею на ступінчастому підвищенні — надгробок з арабським написом: «Це гробниця знаменитої государині Джаніке-ханим, дочки Тохтамиш хана, що померла місяця рамазану 841 року» (1437 р.)[6],[11].
У 1837 році російський поет В. А. Жуковський, відвідав Чуфут-кале, у щоденникових записах зробив такі замітки, що відносяться до мавзолею: «Гробниця з прекрасно зробленим написом. Звід під нею. Прах стривожений»[12].
У 1886 році у Крим з візитом приїжджав російський цар Олександр III, з цієї нагоди різні пам'ятки архітектури реставрували, у результаті мавзолей втратив ряд різьблених орнаментів, а бічні пилони перекрили аркою.
У 1940 році археолог В. П. Бабенчиков проник до склепу під мавзолеєм, стіни якого викладені добре обтесаними і підігнаними один до одного блоками. Серед землі та каміння, що накопичилися на підлозі усипальниці, виявлені розрізнені кістки декількох людських скелетів. Первісне поховання не збереглося[12].
Галерея
-
Пам'ятка архітектури. 1437 р. -
Вигляд до ремонту початок 80-х р. XIX ст. -
Табличка гробниці Дюрбе Джаніке Ханим -
Гробниця мавзолею «Дюрбе Джаніке Ханим»
Примітки
- ↑ Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР Рада Міністрів УРСР; Постанова від 24.08.1963 № 970. zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 7 липня 2015 року.
- ↑ а б Мавзолей Джанике-ханым на Чуфут-Кале. avdet.org. Процитовано 7 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Путеводитель по Бахчисарайскому музею. — Симферополь, 1959. — С. 81. (рос.)
- ↑ Хан Золотой Орды и основатель Ногайской Орды Едигей и Джанике-ханым. artislam.org.ua. Процитовано 8 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Джаныке-ханым. krymology.info. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ а б Гробница Джанике-ханым. e-reading.club. Процитовано 8 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Джанике-Ханым. smorodina.com. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Чуфут-Кале — пещерный город-долгожитель. poluostrov-krym.com. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Джанике-ханым. jalita.com. Процитовано 8 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Джаныке-ханым. krymology.info. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ Мавзолей Ненкеджан ханым. kartamirakrym.blogspot.com. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
- ↑ а б Когда возвели мавзолей Джанике?. chronologia.org. Процитовано 9 липня 2015 року.(рос.)
Джерела
- Бахчисарай: Историко-археологический музей: Фотоальбом / авт. текста И. И. Чурилов; фот.: Е. Л. Векслерчик, Ю. А. Нейман. — К.:Мистецтво, 1976.- 94 с.(рос.)
- Бахчисарай: Фотокнига / авт. кол. П. Ф. Купровський; фотогр. А. В. Митюри; текст В. М. Скрипченка. — Сімферополь: Таврія, 1986.- 128 с.
- Волкова, Т. Крым. Персональный гид/ Т. Волкова, В. Гарагуля.- Симферополь,2003.- 224 с.(рос.)
- Нагаевская, Е. В. Бахчисарай.- Симферополь,1979.- 144 с.(рос.)