Вікіпедія

Чигрин Іван Андрійович

Версія від 20:26, 20 березня 2013, створена Катерина Середа (обговорення | внесок) (→‎Література)

Іва́н Андрі́йович Чи́грин (1879–1919), революціонер-більшовик родом з Миколаєва; брав участь у підпільній роботі на південній Україні; після революції 1917 року cтрачений денікінцями.

Іван Андрійович Чигрин народився 17 грудня (за старим стилем) 1879 року в місті Миколаєві.

Професійний революціонер, учасник боротьби за сладу Рад в Україні. У 1901 році вступив до РСДРП. Через рік очолює марксистський гурток в м. Миколаєві. Цей гурток об'єднав робітників заводу «Наваль», на якому в той період працював І. А. Чигрин, і працівників порту. Вони вивчали Комуністичний маніфест, «Капітал» К. Маркса, читали твори російських та зарубіжних класиків, популярні книги з історії та мистецтва.

Після ІІ з'їзду РСДРП став більшовиком. Іван Чигрин приймає активну участь у підготовці і проведенні святкування 1 травня 1903 року в Миколаєві.

24 травня 1903 року виступає на багатотисячному мітингу перед робітниками заводу «Наваль» на захист економічних, соціальних і політичних прав трудящих.

Перше бойове хрещення отримав 21 липня 1903 року в Миколаєві під час страйку і демонстрації під лозунгом "Геть самодержавство!". Цей виступ Іван Чигрин очолив разом з Парфеном Гаркушею. Серед вимог робітників: встановлення 8-годинного робочого дня, збільшення заробітної платні на одну третину.

На кінець 1903 року багато робітників було заарештовано, відбував ув'язнення в одиночній камері Ломже і Іван Чигрин.

Перша російська революція застала І. А. Чигрина в Миколаєві, де він очолює боротьу трудящих проти царизму. 13 січня 1905 року в трактирі "Китай" на Соборній вулиці зібрався актив більшовицької організації заводу "Наваль" і порту для узгодження планів проведення акцій протесту. Поліція виявила місце проведення зборів і заарештувала їх учасників, серед яких був 25-річний Іван Чигрин.

Чигрин очолює комітет об'єднаних соціал-демократичних організацій м. Миколаєва. Потім - нові арешти, заслання в Архангельську губернію. Втікаєз заслання, і з 1908 року знову в Миколаєві, активно включається в політичну боротьбу.

У квітні 1917 року обирається членом партійного комітету заводу "Наваль", в серпні цього ж року - членом загальноміського комітету РСДРП, у вересні-жовтні - активний учасник підготовки збройного виступу Червоної армії. Після Жовтневої революції1917 року І. Чигрин - один з організаторів встановлення радянської влади і створення більшовицьких організацій в Миколаєві. Депутат ІІ Всеросійського з'їзду Рад.

Під час австро-німецької окупації - учасник повстання миколаївського пролетаріату в 1918 році. Коли 16 березня 1918 року німці ввійшли до Миколаєва, для підпільної роботи залишили групу членів партії на чолі з І. Чигрном. 22 березня на об'днаному засіданні заводських комітетів заводів «Наваль», "Темвод", "Рассуд" вирішено почати повстаня. У червні 1918 року на нелегальній партійній конференції до складу підпільного міськкому РКП(б) обраний І. Чигрин.

14 березня 1919 року в Миколаїв ввійшли частини Червоної армії. У перші дні серпня 1919 року на заводі «Наваль» відбувся мітинг у зв'язку з мобілізацією на боротьбі з Денікіним. На фронти пішли керівні працівники Миколаївської партійної організації, у тому числі і Іван Чигрин.

Загинув І. А. Чигрин на бойовому посту, виконуючи доручення доставити документи і гроші в міський партійний комітет. Був по звірячому вбитий денікінцями в районі м. Бірузи (нині м. Котовськ Одеської області).

Іменем Чигрина названа вулиця в Миколаєві, на перехресті вулиці Чигрина і Жовтневого проспекту в 1974 році відкрито бронзовий бюст. Автори: скульптор О. Здіховський, архітектори М. Самоїлов, Ю. Гренов. На гранітному постаменті напис: "Видному революционеру Ивану Андреевичу Чигрину (1879-1919) от благодарных земляков".


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Література

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чигрин_Іван_Андрійович&oldid=11935595