Наваринська вулиця
Координати: 46°58′27″ пн. ш. 31°58′56″ сх. д. / 46.974059° пн. ш. 31.982124° сх. д.
Вулиця Наваринська - одна з найстаріших і найкоротших поперечних вулиць в історичній частині Миколаєва.
Вулиця Наваринська Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Миколаїв |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви |
вулиця Фронтальна (1822 рік-1835 рік), вулиця Наваринська (1835 рік-1920-х рр.) вулиця Троцького (1920-ті рр.-1928 рік) вулиця Селянінтернівська (1928-?) вулиця Маяковського |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,3 км |
| Координати | 46°58′26″ пн. ш. 31°58′55″ сх. д. / 46.97405900002777202° пн. ш. 31.98212400002777756° сх. д.Координати: 46°58′26″ пн. ш. 31°58′55″ сх. д. / 46.97405900002777202° пн. ш. 31.98212400002777756° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 1 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r9375855 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Наваринська вулиця у Вікісховищі | |
Місцерозташування
Наваринська вулиця в наш час проходить від Адміральської вулиці до проспекту Леніна, де зливається з Пушкінською вулицею.
Історія
Перша назва - Фронтальна - дана поліцмейстером П. І. Федоровим в 1822 році у зв'язку з тим, що сюди був проведений «самопливний» водопровід від 3-го Спаського фонтану і на розі цієї вулиці та Спаської розташовувався водорозбірний колодязь - «фонтан». Однак назва не була затверджена адміралом О. С. Грейгом. У 1835 році поліцмейстер Г. Г. Автономов запропонував назвати вулицю Наваринською - в пам'ять про Наваринську битву (1827 рік), учасники якого (М. П. Лазарєв, В. О. Корнілов, О. П. Авінов, П. С. Нахімов, С. П. Хрущов і ін) жили на цій вулиці [1]. У 20-роки нашого століття вулиці дали ім'я Троцького - на честь популярного в той час політичного і військового діяча. Після розвінчання Л. Троцького вулицю перейменували (1928 рік) в Селянінтерновську - на честь Селянського інтернаціоналу. Після розпуску Комінтерну вулиці дали ім'я Маяковського - в пам'ять про поета В. В. Маяковського, який одного разу був у Миколаєві. В останні роки вулиці повернули її історичну назву - Наваринська.
Прагнення деяких краєзнавців прямо пов'язати назву вулиці з Наваринською битвою, в якій, нібито, брав участь Чорноморський флот, не має під собою історичного підґрунтя: жоден корабель Чорноморського флоту, тим більше збудований у Миколаєві, не брав участь у цій битві[2].
Будівлі
Якщо йти по Наваринській вулиці від будинку головного командира Чорноморського флоту, то зліва на розі Адміральської вулиці виходила кутом будівля Олександрівського реального училища (нині - бізнес-центр "Олександрівський"), фасад якого розташовувався по Нікольській вулиці. Далі в цьому ж кварталі був Миколаївський поштамп; фасад його виходив на Наваринську вулицю; будівля збереглася - у ній розташовується завод. На розі Спаської і Наваринської вулиць розташовувалися Офіцерські збори 58-го Прагського полку (1892 рік). У будинку №1 на Наваринській, розміщувалося Комендантське управління і жив плац-майор, майор І. П. Родкеєвич (1869 рік). Праворуч по непарній стороні, на розі Великої Морської вулиці розташовувався будинок, в якому жили начальники штабу Чорноморського флоту (учасники Наваринської битви), так званий "Будинок Перелешина", оскільки раніше вся ця ділянка належала морякові, капітан-командиру І. Г. Перелешину.
У кварталі між вулицями Шевченка і Адмірала Макарова по непарній стороні розташовувався будинок "Пожежної каланчі" - побудований в "цегляному стилі" (модерн). Будівля збереглася, але каланча (башта) знищена за німецької окупації 1941-1944 рр..
Після вулиці Адмірала Макарова Наваринська повертає під кутом і закінчується довгим кварталом, на початку якого по непарній стороні був "Ливарний механічний завод інженер-механіків Авдєєва і Матвєєва" (1889 рік). За ним, в середині кварталу у власному будинку жив перший міський архітектор Л. А. Опацький.[1]