Антонівка (Миколаївський район)

Анто́нівка (колишня назва — Бредихине) — село в Україні, в Новоодеському районі Миколаївській області, центр сільської ради. Розташоване на правому березі річки Громоклії, за 48 км на північний схід від районного центру. Через село проходить автодорога Миколаїв—Кіровоград. Згідно перепису населення 2001 року населення села складало 594 особи.

село Антонівка
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Новоодеський район
Рада	Антонівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA48060330020076453
Облікова картка	Антонівка
Основні дані
Засноване	1791 рік
Населення	594
Площа	0,423 км²
Густота населення	1 404,26 осіб/км²
Поштовий індекс	54105
Телефонний код	+380 5167
Географічні дані
Географічні координати	47°31′27″ пн. ш. 32°05′19″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	19 м
Водойми	річка Громоклія
Відстань до районного центру	48 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Антонівка, вул. Центральна, 17а
Карта
Антонівка
Мапа

Історія

Село засноване в 1791 році. Радянська влада встановлена ​​в січні 1918 року. У роки громадянської війни тут діяв партизанський загін під командуванням Л. Л. Ткаченка. У 1922 році в селі була створена партійна, а у 1924 році — комсомольська ячейки.

На фронтах німецько-ралянської війни билися 350 місцевих жителів, 258 з них удостоєні нагород, 172 людини загинули.

Повоєнний період

В селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Фрунзе, за яким було закріплено 6 159 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4 694 га орних земель. У господарстві вирощували зернові культури, було розвинене м'ясо-молочне тваринництво. За успіхи в праці багато колгоспників були нагороджені орденами і медалями, в тому числі орденом Леніна — доярка Е. Н. Анпілогова і голова колгоспу Г. Н. Ковальчук, орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора — бригадир овочівницької бригади У. Г. Нікітенко, орденом Трудового Червоного Прапора — доярки М. П. Нікіщенко і М. Д. Ястребова.

Працювали середня школа-інтернат, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок на 25 місць, будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека з книжковим фондом 9,6 тисяч примірників, два магазини, комплексний приймальний пункт районного побутового об'єднання, відділення зв'язку, АТС на 50 номерів, ощадна каса. Діяв водопровід.

Археологічні знахідки

Біля села розкопана група курганів з похованнями епохи бронзи та скіфського часу (V-II століття до н. е. століття до н. е.). В одному з курганів виявлено поховання знатної кочівніци X століття із залишками шкіряних чобітків.

Пам'ятники

У 1977 році в селі відкрито меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, полеглих в боях з гітлерівцями.

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.