Ненці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2) (робот додав: kk:Ненецтер |
|||
Рядок 86:
Напротязі 1-го тисячоліття н.е. більшість самодійців — пращурів ненців перемістилась за течією [[Об|Обі]] в зону північної [[Тайга|тайги]], а потому [[Тундра|тундри]], [[Асиміляція|асимілювавши]] тубільне населення ([[саами]] і [[кети]]). У подальшому предки сучасних ненців розповсюдились із низов'їв Обі на захід до [[Біле море|Білого моря]], а до [[17 століття|XVII ст.]] — на схід до [[Єнісей|Єнісею]]<ref>[http://www.adm.yanao.ru/50/ Ямало-Ненецький автономний округ — історична батьківщина малочисельних народів Крайньої Півночі: ненців, хантів, селькупів // на офіційному сайті Ямало-Ненецького автономного округу {{ref-ru}}]</ref>. При цьому до [[етногенез]]у ненців долучились угорські і енецькі групи.
Вже від перших згадок у письмових джерелах (у [[літопис]]і [[Нестор-літописець|Нестора]] фігурують під назвою ''самоядь'') ненці завжди чинили опір чужоземним загарбникам. Так, вони опиралися поширенню [[Новгородська республіка|Новгорода]] (відомі сутички наприкінці [[13 століття|ХІІІ ст.]]), у [[14 століття|XIV ст.]] змушені були платити [[ясак]] татарам, чиє панування припинилось у з кін. [[15 століття|XV ст.]] (після взяття [[Казань|Казані]]).
З [[1628]] року зі зведенням фортеці [[Красноярськ]] ненці підпадають під владу [[Росіяни|росіян]]. У подальшому (наступному столітті) ненці часто поставали проти утисків, зокрема, в [[1719]], [[1731]] і [[1749]] роках. У [[1824]] році посилення християнизації викликало значний спротив ненців, що вилилось у повстання (війну) [[1825]]—[[1840]] рр..
У [[1842]]—[[1844|44]] (у свою 2-у наукову експедицію) північні народи, в т.ч. і ненців, вивчав відомий фінський мовознавець [[Кастрен Матіас|М.Кастрен]], результатом чого стало створення граматики і словника ненецької мови (опубл. [[1854]] року).
[[Файл:Жінка за вичинкою шкури Ненці Тобольська губ Березовський пов поч XX ст РЕМ.jpg|міні|190пкс|''Жінка в [[чум]]і за вичинкою шкури,
Переважна більшість ненців ще на поч. [[20 століття|ХХ ст.]] вела [[Кочівник|кочовий]] спосіб життя.
Традиційними заняттями ненців є [[полювання]] на [[Хутрові звірі|хутрових звірів]], дикого оленя, [[Песець|песців]], [[вовк]]ів, лісових і водоплавних птахів, [[рибальство]], [[оленярство]] тощо.<ref name="Скаткін">М.М.Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки:166-168) </ref>
З сер. [[18 століття|XVIII ст.]] провідною галуззю господарства стало свійське [[оленярство]]<ref>''Васильев В.И.'' Ненцы // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 330 {{ref-ru}}</ref>. Оленярство в ненців було великостадним, олені використовувались як для пересування (на санах), так і для поживи. І за сучасності на півострові [[Ямал (півострів)|Ямал]] декілька тисяч ненецьких оленярів-кочівників тримають поголів'я у бл. півмільйона оленів.
У царській Росії [[купці]], які приїзджали в [[Тундра|тундру]], обдурювали ненців, споювали їх [[Горілка|горілкою]] і за низьку ціну скуповували оленів і дорогі шкури звірів.<ref name="Скаткін"></ref>
Ще наприкінці ХІХ ст. основною ланкою ненецького суспільства лишався патрилінійний рід (''єркар''). У сибірських тундрових ненців зберігались дві [[Екзогамія|екзогамні]] [[Фратрія|фратрії]]<ref>''Там же''</ref>.
| |||