Корисні копалини Азербайджану: відмінності між версіями

Родов. нафти, газу і конденсату широко поширені на тер. А. і в акваторії Каспійського моря. Осн. нафтогазоносні р-нирайони – Апшероно-Кобустанський, Курінський і Прикаспійсько-Кубінський. Апшероно-Кобустанський р-нрайон знаходиться в межах південно-східного занурення Вел. Кавказу (Апшеронський п-ів, Апшеронський архіпелаг) і його подальшого продовження на схід (Апшеронський поріг), а також сх. крила цього занурення (Кобустан). Курінський р-нрайон охоплює Курінську западину і прилеглі ділянки моря (Бакинський архіпелаг), Прикаспійсько-Кубінський р-нрайон розташовується на півн. сх. схилі південно-східного занурення Вел. Кавказу (Сіазаньська монокліналь та ін.). У межах Апшеронського п-ова, Апшеронського архіпелагу, Бакинського архіпелагу, Нижньокурінської низовини і південно-східного Кобустану знаходиться осн. пром. нафтогазоносна світа – продуктивна товща (сер. пліоцен). Незначні поклади нафти пов’язані з апшеронським і акчагильським відкладеннями (верх. пліоцен) в межах Апшеронського п-ова і Нижньокурінської низовини. Поклади нафти зустрічаються також і у вулканогенній крейдовій товщі на площі Мурадханли-Зардоб. Осн. нафтогазова світа представлена частим чергуванням пісків, пісковиків і глин. Переважний тип поширення пасток нафти і газу – антиклінальний, часто ускладнений розривами і грязьовими вулканами, нерідко зустрічаються неструктурні пастки (літологічні, стратиграфічні). У Прикаспійсько-Кубінському р-нірайоні і Кюрдамирській зоні нафтогазоносність пов’язана з міоцен-палеогеновими і верхньомезозойськими відкладами, в у Кіровобадській зоні – з палеогеновими. Нафти А. високоякісні, без- або малосірчисті, без- або малопарафінисті. У верх. горизонтах продуктивної товщі зустрічається дуже легка (т. зв. біла) і масляна нафти. Природні гази родовищ метанові (до 90-98% метану), нерідко містять значну кількість конденсату (родов. Карадаг, Булла, Бахар, Калмас і ін.). Унікальні нафти майкопської світи родов. Нафталан мають лікувальні властивості. У А. місцями поширені нафтоносні та бітумінозні піски. Відомі багаточисленні поклади горючих сланців (Сх. Кавказ).

Представлені чотирма генетичними типами: сегрегаційно-магматичним, скарново-магнетитовим, гідротермально-метасоматичним (гематитовим) і осадовим. Пром. інтерес представляє другий тип, родов. якого зосереджені в Дашкесанському рудному р-нірайоні Сомхіто-Агдамської зони. Сумарні запаси цієї групи родов. 250 млн т за категоріями А+В+С1. Рудні тіла пластоподібної форми, протяжністю до 2000 м, потужністю до 56 м. Виділяються власне магнетитові (90% магнетиту) і сульфідно-магнетитові (20%) руди. Вміст Fe а суцільних магнетитових рудах понад 45%, в магнетитовому скарні 30-45%, в магнетит-ґранатовому скарні 15-25%. Дашкесанське родовище – сировинна база металургійної промисловості Закавказзя. Гематитові руди представлені Алабашлінським родов. Руди низькосортні, кременистого типу. Осадові зал. руди представлені магнетитовими пісковиками в Дашкесанському, Шамхорському, Ханларському р-нахрайонах і титаномагнетитовими пісками на Ленкорань-Астарінському узбережжі Каспійського м.

Алюмінієві руди представлені покладами алунітів і бокситів. Алунітові родов. відомі в Дашкесанському, Шамхорському і Ордубадському р-нахрайонах. Найбільш відоме родов. – Заглікське, приурочене до вулканогенно-осадових товщ сер. і верх. юри, прорваних Дашкесанським інтрузивом. Підтверджені запаси алунітів в Азербайджані на початок 1995 р. оцінювалися в 200 тис. т. Алуніт асоціює з каолінітом, кварцом[[кварц]]ом, гематитом, лімонітом, халцедоном, опалом і інш. Бортовий вміст алуніту 25%. Потужність пластоподібних покладів 20 м, 95% – рудна маса (алуніт і кварц), 5% – глинисті мінерали. Вияви бокситів виявлені в Нахічеванській області – в теригенно-карбонатних відкладах девону-пермі у вигляді тіл пластової та лінзовидної форми, потужністю 2-13 м і протяжністю 1,5-2 км. Кременевий модуль типу 2:1 (аліти і сіаліти).

Найбільші вияви кобальтової мінералізації відомі в Дашкесанському і Ордубадському рудних р-нахрайонах. Перший генетично пов'язаний з Дашкесанським ґранітоїднимгранітоїдним інтрузивом, який структурно накладений на скарново-магнетитові руди, другий р-нрайон знаходиться в скарновій зоні Мегрі-Ордубадського плутону. Гол. мінерали: кобальтин, алоклазит, глаукодот, сафлорит, кубаніт, кобальт-[[пірит]].

Представлені мідно-колчедановими і мідно-порфіровими покладами. Мідно-колчеданні рудні тіла відомі в Кедабекському р-нірайоні, де вони у вигляді штокоподібних тіл (50х100 м) розміщені у верхніх горизонтах товщі байоських кварцових[[кварц]]ових плагіопорфірів. Верхні горизонти штоків складені мідними та мідно-цинковими рудами, нижні – сірчано-колчедановими. Осн. мінерали: халькопіритхалько[[пірит]], пірит, сфалерит, ґаленіт арсенопірит та ін. Мідно-порфірові руди сконцентровані в Ордубадському рудному р-нірайоні і просторово пов'язані з апікальними і периферійними частинами палеоген-міоценового Мегрі-Ордубадського ґранітоїдногогранітоїдного батоліту. Осн. мінерали: халькопірит, молібденіт і пірит. Руди на поверхні окиснені і містять 0,2-1 % Сu, в глибоких горизонтах – в середньому 0,3-0,6%. У Араксинській зоні по лінії Нахічеванського розлому, в області розвитку олігоцен-нижньоміоценових вулканітів, розміщений ряд виявів самородної міді, які створюють смугу довжиною біля 70 км, потужність окремих мідноносних пластів від 0,5 до 9 м.

Асоціюють з міддю в Парагачайському і Діахчайському родов. (Ордубадський р-нрайон), з міддю і свинцем – в Теміручандаг-Багирсахському родов. (Кельбаджарський р-нрайон). Розробляється Парагачайське родов. молібдену. Вміст Мо 0,2-1,1 %, Cu 0,002-2,1 %, Re в молiбденiтi 0,04%, Se 0,006%, Fe 0,02%.

Рудопрояви вольфраму відомі в Нахічеванській області і Кельбаджарському р-нірайоні; відмічений шеєліт в кварцових[[кварц]]ових жилах, аплітах і лиственітах, вольфраміт в кварцових жилах. Вольфрамоносні рудні тіла приурочені до роговиків верх. еоцену в контактових зонах Мегрі-Ордубадського і Далідагського плутонів.

Арсенові руди представлені Біттібулагським родов. (енаргітовим) в Кедабекському р-нірайоні і Дарридагським родов. (аурипігмент-реальгаровим) в Джульфінському р-нірайоні (розроблялося до 1941р).

Представлена також флюсовими вапняками (Хачбулаг), каолінами і вогнетривкими глинами (Чардахли), бентонітовими глинами (Дашсалахли, Кобустано-Шемахинська зона), численними виявами вторинних кварцитів[[кварц]]итів (Сомхіто-Агдамська зона), пірофілітами (Кірвакар), андалузитами (Нахічевань), серпентинітами (центр. частина Мал. Кавказу). Прогнозні запаси доломіту (вогнетриви 1-го класу) Неграмського родов., що складають верх. тріас, оцінюються а сотні млн т.

З гірничо-хімічної сировини відомі родов. сірчаного колчедану Чирагідзор-Тоганалінської групи Ханларського р-нурайону, розміщені у вулканогенних і вулканогенно-осадових відкладах сер. юри, і родов. кам. солі (Дуздагське, Неграмське і Пус’янське), розташовані в міоценових піщано-глинистих і вапняно-мергелистих відкладах Нахічеванської області. Загальна протяжність соленосного басейну Араксинської зони до 250 км при шир. 15-20 км і потужності відкладень – декілька десятків м. Прогнозні запаси оцінюються в 2-2,5 млрд т. На площі Апшеронського п-ова є невеликі родов. солі, з яких щорічно для місцевих потреб добувається 3-5 тис. т солі. Баритові родов. жильного типу (Човдарське, Кущинське, Загликське, Баянське, Башкишлакське, Чайкендське, Азатське, Тонашенське і ін.) пов’язані з середньоюрськими вулканітами. Цеолітоносні туфи Таузького р-нурайону, що залягають серед карбонатних відкладів верх. сантону у вигляді пластового покладу потужністю в середньому 25-30 м, містять високо-кременисті цеоліти (кліноптилоліт) в туфах від 20 до 80%, в середньому по родовищу – 55%.

Представлені аметистом і ґранатами в скарнах Дашкесанського і Ордубадського р-ніврайонів, гірським кришталем в альпійських жилах Вел. Кавказу, турмалінами екзоконтакту Атабек-Слов'янського інтрузиву Мал. Кавказу, халцедоном, агатом і геліотропом в сантонських вулканітах. Агатові скупчення у вигляді секрецій, жеод, мигдалин, прожилків і лінз відмічаються в Агджакендському і Казахському прогинах. Вони пов'язані з верхньокрейдовими вулканітами.

Представлені великою кількістю родов. ґіпсу, ангідриту (Верхньоагджакендське, Кіровобадське і Аразинське), бентонітових глин (Дашсалахлінське); пильного каменя (Гюздекське, Довлатярлінське, Карадагське, Ділагардінське, Шахбулагське, Нафталанське, Мардакертське, Дашсалахлінське, Кеджерли-Каїнське, Дзегамське, Агдагське та ін.) облицювальних каменів (Гюльбахтське, Дашкесанське, Шахтахтінське, Гюлаблінське, Шушинське та ін.); цем. сировини (Карадагське). Досліджено біля 200 родов. глин. Кварцові[[Кварц]]ові піски для скляного виробництва встановлені в міоцен-пліоценових відкладах Кобустану, Апшеронського п-ова і Кубінського р-нурайону. Запаси кварцових пісків обчислюються десятками млн т. Є численні родов. гравію, піску і ін. буд. матеріалів.

Поширені по південно-західному борту Курінської западини (Дальмамедлі, Ширвалді, Башир, Агджабеді та ін.); температура вод на виливі 65-90 оС, дебет 200-864 м3/добу, мінералізація 5-15 г/л). В Ленкоранській низовині (Масаллі, Ленкорань і Астара) температура вод 43-64 оС, мінералізація до 35 г/л, дебети окремих свердловин доходять до 3500 м3/добу. В Прикаспійсько-Кубінській обл. (Хачмаський, Худатський і Дівичинський р-нирайони) води містять до 30 мг/л йоду і до 75 мг/л брому, температура вод 50-70 оС, мінералізація до 60 г/л, глибина поширення до 3000 м). В Апшеронській обл. (Калаалті і Дівичинському р-нірайоні) води типу Нафтуся із вмістом йоду, брому, бору і ін., температура вод 65-90 оС, мінералізація 60-110 г/л). Промислові йодо-бромні води А. розміщені в Нижньокурінській депресії, Апшеронській нафтогазоносній обл. і на Прикаспійсько-Кубінській рівнині.