Старичі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: більш точне → точніше |
Немає опису редагування |
||
Рядок 45:
Але не виключено, що коріння поселення йдуть у ще більшу глибину, до перших століть нашої ери. До такого припущення схиляє порівняння його назви з назвами більшості галицьких річок (Стариська — [[Стрий]], [[Стрипа]], [[Стир]], [[Стара]], [[Дністер]], [[Бистриця]], [[Верещиця]] та інші). В деяких з цих назв корінь «стр» проглядається чітко, в інших він видозмінений. В українській мові цей корінь означає «текуча вода» (струмінь, струмок). Але те саме значення він має і в польській (strumyk), і в [[німецька мова|німецькій]] (Strom, strim) мовах. Спільність звучання може виходити ще з тих часів, коли на території [[Галичина|Галичини]] в перших століттях мешкали [[готи]], які прибули з території теперішньої [[Мазурія|Мазурії]] ([[Польща]]). Цікаво, що на схід від ріки [[Збруч]] назви річок з коренем «стр» не зустрічаються. Отже з цього мало би виходити, що Стариська перекладаються з 3—4 століття як «село біля річки» (як [[Стратин]], [[Страдч]], [[Стремільче]], [[Стриганці]]). Та яке село в Галичині не знаходилося біля річки. Якщо до цього додати, що річки і взимку, і влітку були вигідними засобами сполучення з іншими поселеннями (бо [[ліси]] були дикі і малопрохідні), а також забезпечували мешканців поселень їжею (рибою), то в таке припущення хочеться вірити.
Тому Старичі можуть бути одним з найдавніших поселень в цій околиці. Слово за археологією. В околицях села знайдені сліди поселення з раннього [[залізний вік|залізного віку]] (І тисячоліття до н. е.). При земляних роботах трапляються уламки [[глина|глиняних]] черепків, виготовлених вручну. Історики вважають, що на [[гончарний круг|гончарному крузі]] посуд почали виробляти приблизно з початку нашої ери. Цікаво, що за [[Кам'яне поле|Кам'яним полем]] на карті XIX століття був позначений ліс [[Бабина долина]]. Недалеко знаходився ліс [[Закля]]. На Бабиній долині мусив колись знаходитися [[ідол]] дохристиянського божества, якому поклонялися місцеві мешканці («[[Баба (міфологія)|баба]]»). А може тут було в давніші часи [[болото]], в якому втопили ідола. В старослов'янській мові слово «заклепеніє» означало [[в'язниця|в'язницю]], а «заклеп» — засув. Тому не виключено, що на місці лісу Закля колись міг знаходитися якийсь об'єкт, пов'язаний з цими поняттями.
Не виключено, що ХІ—ХІІ ст сюди проходила дорога з [[Волинське князівство|Волинського удільного князівства]] до [[Перемишльське князівство|Перемишльського князівства]]. Вона могла вести через село [[Княжий Міст]] (тепер [[Мостиський район|Мостиського району]]). Цілком можливо, що в ті часи нею возили сіль з [[Прикарпаття]] на [[Волинь]]. До такої думки підштовхує запис у львівських судових книгах з [[1466]] року, в якому зазначено, що з [[Городок|Городка]] до Старич віз сіль якийсь Яків з Колпця і був пограбований державцями села [[Шкло]]. В Старичах купці в той час сплачували [[мито]] за проїзд.
| |||