Бург Йосиф Кунович: відмінності між версіями

| Нагороди= [[Заслужений працівник культури України ]] ([[1993]]);<br />[[Почесні громадяни міста Чернівців|Почесний громадянин міста Чернівці]] ([[1997]]); <br />

[[Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина» |Німецький орденом «За заслуги»]] ([[2002]]); <br />

[[Заслужений працівник культури України ]] ([[1993]]).

== Біографія ==

'''Йосиф Кунович Бург''' народився [[30 травня]] [[1912]] року в мальовничому містечку [[Вижниця]] – знаменитому центрі буковинських [[хасид]]ів, де в той час майже 90 відсотків жителів становили євреї, де в численних [[синагога]]х горіли тисячі свічок. Сім’я Йосифа була не багатою – батько все свое життя сплавляв плоти по [[Черемош]]у до річки [[Прут]], а потім далі, Прутом, до міста [[Чернівці]], де був великий деревообробний комбінат. Плотогонами були і дід, і прадід письменника, і, взагалі, життя більшості людей там було пов’язане з лісом. Всі ці люди потім стануть героями його творів. <br />

Згодом закінчив [[аспірант]]уру в [[москва|Москві]]. <br />

У военні та повоєнні роки вчителював на [[Поволжя|Поволжі]]. <br />

Тривалий час викладав німецьку мову у школі, потім - зарубіжну літературу у [[вуз]]і. <br />

З початку [[1960]]-х років друкував свої твори мовою [[їдиш]] у всесоюзному журналі «[[:ru:|Советиш геймланд]]». <br />

Перші книги письменника вийшли в Чернівцях напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Це зокрема: збірки оповідань „Над Черемошем" ([[1939]]) та „Отрута" ([[1940]]). Після цього у творчій долі наступає сорокарічна мовчанка. Це був важкий і трагічний період в житті письменника: Друга світова війна, гоніння на єврейську інтелігенцію з боку сталінського режиму, жорстокі репресії. Лише [[1980]] р. виходить у Москві на їдиш книга [[оповідання|оповідань]] і [[нарис]]ів під [[символ]]ічною назвою „Життя продовжується", а згодом побачили світ книги „Гомін квітів" ([[1983]]), „Запізніле відлуння" ([[1990]]), „Під одним дахом" ([[1992]]). <br />

Художній простір творів Йосифа Бурга настільки унікальний, що йому міг би позаздрити будь-який письменник: багатонаціональний регіон (Буковина), де, за словами [[Роза Ауслендер|Рози Аислендер]], «чотири мови уживалися вкупі», в епоху крутих віражів і карколомних зрушень історії – ось арена на якій розгортаються події його книг. <br />

У [[1987]] р. з'являється однотомник його прози російською мовою „Жизнь продолжается" (м. [[Москва]]), а [[1988]] р. - німецькою мовою „Пісня над піснями" (м. [[Лейпціг]]). <br />

Під час [[Перебудова|горбачовської перебудови ]] ([[1990]]) р. [[Товариство ім. Е.Штейнбарга]] відновило (через 53 роки) видання газети «Черновицкие листки». Її [[редактор]]ом від того часу був Й.Бург.

В останні роки вийшов ряд книг [[українська мова|українською]], [[німецька мова|німецькою]], [[польська мова|польською]] та [[їдиш]]. <br />

У творах автора відтворено правдиві картини страдницького багатовікового життя євреїв, кохання і смерть, жорстокість та милосердя. <br />

Творчість письменника береже пам'ять про велику і славну когорту діячів єврейської культури, які були пов'язані з Буковиною ([[Альтман Мойсей Ельович|М.Альтман]], [[:ru:Штейбарг Элиезер|Е.Штсйнбарг]], [[А.Маргул-Шпсрбер]], [[І.Мангер]], [[Загублена арфа|А.Кіттнер]], [[Таль Сіді Львівна|Сіді Таль]] та інші. <br />

Член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]] з [[1989]] року. <br />

Був головою Чернівецького обласного товариства ім. Е.Штейнберга. <br />

Й.Бург почесний громадянин міста Чернівці ([[1997]]). <br />

В [[Вижниця|Вижниці]] його іменем назвали одну із вулиць. <br />

Помер Йосиф Бург [[10 серпня]] [[2009]] року. Похований в Чернівцях на центральному кладовищі на Алеї почесних громадян Чернівців.. <br />

== Опубліковані твори ==

== Нагороди ==

* [[Заслужений працівник культури України ]] ([[1993]]);

* [[Орден «За заслуги перед Федеративною Республикою Німеччина» |Німецький орденом «За заслуги»]] ([[2002]]);

== Джерела ==

== Примітки ==