Жоффруа де Монбрей: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
RedBot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: da, de, eo, es, fr, no, ru |
AMartyn (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Жофруа де Монтбрі''', (? - [[1093]]) - [[єпископ]] [[Кутанс|Кутансу]], [[прелат]], воїн, адміністратор часів [[Нормандське завоювання Англії|нормандського завоювання Англії]], права рука [[Вільгельм I Завойовник|Вільгельма Завойовника]].▼
Походив з небагатої [[Французи|французької]] [[Лицарство|лицарської]] родини, центром чиїх володінь був замок [[Монтбрі]] в південній частині півострова [[Котантен]]. У [[1048]] році отримав посаду єпископа Кутансу. Взяв участь у вторгненні в Англію, в [[Битва при Гастінгсі|битві при
▲'''Жофруа де Монтбрі''', (? - 1093) - єпископ Кутансу, прелат, воїн, адміністратор часів нормандського завоювання Англії, права рука Вільгельма Завойовника.
В якості нагороди отримав значні маєтки в Англії. Був при Вільгельмі під час його візиту до [[Нормандія|Нормандії]] у [[1067]] році. Після повернення до Англії брав активну участь у військовому придушенні серії повстань проти норманської влади. У той час, як Вільгельм з військом діяли на півночі проти повстанців у [[Мерсія|Мерсії]] та [[Нортумбрія|Нортумбрії]], Жофруа зібрав військові сили з [[Лондон|Лондону]], [[Вінчестер|Вінчестеру]] та [[Солсбері]] та очолив їхні дії проти повстанців, що обложили [[Монтакут (замок)|замок Монтакут]] у вересні [[1069]] року. У [[1075]] році під час [[повстання графів]] він, разом з [[Одо, єпископ Байо|єпископом Одо]], командував військами, що діяли проти [[Ральф де Гуадер|Ральфа де Гуадера]] - бунтівного графа [[Норфолк|Норфолку]], чию фортецю [[Норвіч]] вони обложили за захопили.▼
▲Походив з небагатої французької лицарської родини, центром чиїх володінь був замок Монтбрі в південній частині півострова Котантен. У 1048 році отримав посаду єпископа Кутансу. Взяв участь у вторгненні в Англію, в битві при Гастингсі та в коронації Вільгельма І.
Після смерті Вільгельма Завойовника, Жофруа приєднався до повстання проти його спадкоємця, [[Вільгельм II Рудий|Вільгельма
▲В якості нагороди отримав значні маєтки в Англії. Був при Вільгельмі під час його візиту до Нормандії у 1067 році. Після повернення до Англії брав активну участь у військовому придушенні серії повстань проти норманської влади. У той час, як Вільгельм з військом діяли на півночі проти повстанців у Мерсії та Нортумбрії, Жофруа зібрав військові сили з Лондону, Вінчестеру та Солсбері та очолив їхні дії проти повстанців, що обложили замок Монтакут у вересні 1069 року. У 1075 році під час повстання графів він, разом з єпископом Одо, командував військами, що діяли проти Ральфа де Гуадера - бунтівного графа Норфолку, чию фортецю Норвіч вони обложили за захопили.
▲Після смерті Вільгельма Завойовника, Жофруа приєднався до повстання проти його спадкоємця, Вільгельма Руфуса. Використовуючи Бристоль, де він свого часу збудував сильну фортецю, як базу, сили Жофруа де Монтбрі спалили Бат та зплюндрували Сомерсет, але вже наприкінці року Жофруа склав зброю та присягнув королю. Після 1090 він повернувся до Кутансу, де за кілька років помер.
[[da:Geoffroy de Montbray]]
| |||