Пролетаріат: відмінності між версіями

686 байтів додано ,  9 років тому
нема опису редагування
Немає опису редагування
'''Пролетаріат''' (від {{lang-la|proletarius}}) — найбідніший клас [[суспільство|суспільства]], представники якого живуть у злиднях і позбавлені всіх благ громадянства.
 
==Етимологія==
Поняття ''пролетатіат'' [[етимологія|етимологічно]] походить від {{lang-la|proletarius}} («ті, хто належить до нижніх [[Соціальна ієрархія|верств]] населення»). У часи [[Давній Рим|античного Риму]] цим словом звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. Дефіниція зрозуміла в тому сенсі, що пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).
[[етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В.Т.Коломієць, В.Г.Скляренко - 2003. - 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>
 
Поняття ''пролетатіат'' [[етимологія|етимологічно]] походить від {{lang-la|proletarius}} («тіТі, хто належить до нижніх [[Соціальна ієрархія|верств]] населення»). У часи [[Давній Рим|античного Риму]] цим словом звався [[Соціальна ієрархія|соціальний прошарок]] безземельних (без власності), але не [[раби|рабів]]. Дефіниція зрозуміла в тому сенсі, що пролетарі це ті, хто нічим не володіє окрім свого потомства ({{lang-la|proles}}).
 
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]]&nbsp;— початку [[19 століття]]&nbsp;— епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із іншіх соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[Конфлікт соціальний|соціальних конфліктів]] в іншіх країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну Европу]].
== Пролетарська партія ==
У дійсності диктатура пролетаріату в Росії і в її країнах-сателітах була диктатурою однієї комуністичної («пролетарської») партії, побудованою на принципах диктаторського централізму (за [[Ленін]]им&nbsp;— «[[демократичний централізм]]»). З метою утримання своєї влади ця партія використовувала в пропагандиській лексиці марксиську пролетарську фразеологію, постійно акцентуючи, що влада в країні належить «робітничому класу». Проте, насправді, в керівних органах партії робітників («пролетарів») практично&nbsp;— починаючи [[Ленін|ленінським]] Центральним Комітетом [[РСДРП]] («більшовики») і кінчаючи [[Брежнєв|брежнєвським]] ЦК і Політбюро&nbsp;— ніколи не було. Ядро партії за походженням створювали: російські міщани-[[Інтелігенція|інтелігенти]] ([[Лев Мартов]], П.&nbsp;Б.&nbsp;Аксельрод), прикажчики (В.&nbsp;П.&nbsp;Ногін, В.&nbsp;М.&nbsp;Молотов), із родини держслужбовців (В.&nbsp;О.&nbsp;Левицький В. О., Н.&nbsp;В.&nbsp;Криленко, [[В.І.Ленін]]&nbsp;— із родини іменного дворянина), з родини купців (А.&nbsp;А.&nbsp;Йоффе, А.&nbsp;С.&nbsp;Мартинов), землевласника-арендаря ([[Л.Д.Троцький]]), збіднілі дрібні дворяни ([[Г.В.Плеханов]], [[А.В.Луначарський]], [[Ф.Е.Дзержинський]]). Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту 1917]] її керівні органи поповнювались з рядів декласованих ([[Маргінал|маргінальних]]) прошарків суспільства, а іноді і осіб з відверто кримінальним минулим ([[Й.В.Сталін]])
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Див. також ==
Анонімний користувач