Слобожанський говір: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zag (обговорення | внесок) |
м →Фонетичні особливості: доповнення |
||
Рядок 7:
Слобожанський говір внутрішньо здиференційований мінімально. Лише кількома рисами умовною лінією, яка пролягає по течії річки [[Оскіл]], говір поділяється на східні й західні [[говірки]].
== Ареал і межі ==
=== Межа з степовим говором ===
Межа між слобожанським і [[Степовий говір|степовим]] говорами проходить приблизно по лінії: [[Новомосковськ]] — [[Лозова]] — [[Слов'янськ]] і далі на схід по ріці [[Сіверський Донець]]. Приблизно цією лінією, згідно з [[Атлас української мови|«Атласом української мови»]], проходять ізоглоси явищ (першими подаються риси слобожанських говірок, другими — степових):
* звукова будова іменника свердел: сверделець, свердло — свердло;
* форма давального відмінка множини іменників з м'якими приголосними основи: коням, людям і кб-нім, людім — коням, людям;
* форма місцевого відмінка множини іменників з м'якими приголосними основи: у сінях, грудях, дверях, на конях і у сініх, грудіх, дверіх, на кдніх — у сінях, грудях, дверях, на конях;
* форма інфінітива дієслів з основою на голосний: сидіти, ходити і сидіть, ходить — сидіть, ходить (форма на -ти виступає рідко);
* прийменник для: для, для — для;
* вживання слів на позначення:
** назви будівлі для снопів: клуня — клуня і стодола;
** озимих сходів: озимина і озима — сходи і озима;
** мурашок: му-рав'я, муравки, комашки і комашня — муравки, комашки і комашня;
** жнив: жнива — косовиця і жвава;
** скатерті: накидка, скатерть і настільник — скатерть і настільник;
** кладовища: кладовище — гробки, кладовище;
** значення слова рубель: знаряддя качати білизну і деревина притискувати снопи, сіно на возі — знаряддя качати білизну.
== Фонетичні особливості ==
Рядок 15 ⟶ 35:
# зрідка у північних говірках слобожанського говору визначається нейтралізація '''[а]''' : '''[о]''' — [[акання]] ('''малакó''');
# зміна '''[о]''' > '''[о<sup>у</sup>]''', '''[у]''' — [[укання]] помірне — переважно перед складом з наголошеним '''í''', '''и́''', '''ý''', зрідка — '''ó''', '''á''' ('''су<sup>о</sup>бí''', '''бо<sup>у</sup>ли́т'''', '''пужáр''', '''хо<sup>у</sup>мýт'''); як протилежне до укання виникло вторинне гіперичне [[окання]] — зміна '''[у]''' > '''[уо]''', '''[о]''' ('''одовá''', '''кор'íн'''' 'курінь');
# непослідовні зміни давніх фонем:
#* '''[ě]''' > '''[і]''', '''[и]''', '''[е]''', '''[о]''' ('''хр'ін''' і '''хрон''', '''хр'ен''', '''ц'ілувáти''' і '''цилувáти''', '''целувáти''');
#* '''[ę]''' > '''[а]''', '''[і]''' ('''колóд'аз'''' і '''колóд'із'''');
# нерегулярний розвиток окремих сполук, зокрема губний приголосний + '''j''':
#* збереження даної сполуки ('''ви́мйа'''),
#* втрата '''j''' з наступним пом'якшенням губного приголосного ('''ви́м'а'''),
#* поява на місці '''j''' епентетичного '''[н']''' ('''ви́мн'а'''),
#* нерегулярні зміни звукосполук в окремих словоформах ('''чети́ргі''', '''чоти́р'і''', '''чгіти́р'і''', '''ч'ти́р'і'''; '''тоб'í''', '''тиб'í''', '''теб'í''', '''т'іб'і''');
# переважно знівельована вимова пом'якшених приголосних перед '''[і]''', що походить з '''[ě]''', '''[о]''', '''[е]''' ('''ст'іл''', '''д'ід'''), у північних говірках зберігається протиставлення пом'якшеної вимови перед '''[і]''', що походить з '''[ě]''', і непом'якшеної — перед '''[і]''' з '''[о]''' ('''тік''', '''лій''' і '''д'ід''', '''с'іно''');
| |||