Дзюб Іван Петрович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Джерела: removed: Категорія:Персоналії Дз |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{не плутати|Дзюба Іван Михайлович}}
'''Іван Петро́вич Дзюб''' (
==Наукова кар’єра та інша офіційна діяльність==
Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1956) та аспірантуру в Москві. 29 грудня 1962 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Резонансне випромінювання, поглинання та розсіяння γ-квантів ядрами кристалів». Був науковим співпрацівником [[Інститут фізики НАН України|Інституту фізики АН УРСР]] (1960–1966) та [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституту теоретичної фізики АН України]] (1966–1992). Автор наукових досліджень у галузі фізики напівпровідників та фізики твердого тіла. До кола його наукових зацікавлень входять теорія [[Ефект Мессбауера|ефекту Мессбауера]] на домішкових ядрах; поглинання світла домішковими атомами та [[екситон]]ами; розсіяння повільних [[нейтрон]]ів у газах, рідинах та неідеальних кристалах; дослідження [[Магнон|спінових хвиль]] в ідеальних та змішаних магнітних кристалах; магнітні [[солітон]]и; магнітний механізм високотемпературної [[Надпровідність|надпровідності]]. Широко застосовує у своїх працях формалізм [[Функція
Незважаючи на активну наукову, а також перекладацьку (див. нижче) діяльність, був «невиїзним» через те, що 1967 року підписав листа до ЦК КПРС із протестом проти репресій дисидентів, і протягом двадцяти років не міг брати участі в наукових конференціях, що проходили в «капіталістичних» країнах (але виїжджав до Польщі та Чехословаччини).
|