Дзюб Іван Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
Yelysavet (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{не плутати|Дзюба Іван Михайлович}}
'''Іван Петро́вич Дзюб''' (* {{н}} [[16 березня]] [[1934]], село [[Сопошин]], тепер [[Жовківський район|Жовківського району]] [[Львівська область|Львівської області]]) — український фізик-теоретик, перекладач, дипломат. Доктор фізико-математичних наук (1978). Член Національної спілки письменників України.
 
==Наукова кар’єра та інша офіційна діяльність==
Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1956) та аспірантуру в Москві. 29 грудня 1962 року захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Резонансне випромінювання, поглинання та розсіяння γ-квантів ядрами кристалів». Був науковим співпрацівником [[Інститут фізики НАН України|Інституту фізики АН УРСР]] (1960–1966) та [[Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України|Інституту теоретичної фізики АН України]] (1966–1992). Автор наукових досліджень у галузі фізики напівпровідників та фізики твердого тіла. До кола його наукових зацікавлень входять теорія [[Ефект Мессбауера|ефекту Мессбауера]] на домішкових ядрах; поглинання світла домішковими атомами та [[екситон]]ами; розсіяння повільних [[нейтрон]]ів у газах, рідинах та неідеальних кристалах; дослідження [[Магнон|спінових хвиль]] в ідеальних та змішаних магнітних кристалах; магнітні [[солітон]]и; магнітний механізм високотемпературної [[Надпровідність|надпровідності]]. Широко застосовує у своїх працях формалізм [[Функція ҐрінаГріна|функції ҐрінаГріна]].
 
Незважаючи на активну наукову, а також перекладацьку (див. нижче) діяльність, був «невиїзним» через те, що 1967 року підписав листа до ЦК КПРС із протестом проти репресій дисидентів, і протягом двадцяти років не міг брати участі в наукових конференціях, що проходили в «капіталістичних» країнах (але виїжджав до Польщі та Чехословаччини).