Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат: відмінності між версіями

Побудований в 1966 на базі Інгулецького родовища залізистих кварцитів[[кварц]]итів.

Включає [[кар'єр]], [[шахта|шахту]], дробильну і збагач. ф-ки, корпус сушки концентрату, залізничні та автомоб. цехи і інш. Осн. пром. центр – м. [[Кривий Ріг]] (Дніпропетровська обл.). Інгулецьке родов. розташоване в півд. частині Криворізького залізорудного басейну і представлене пластовим покладом (потужність від 100 до 1000 м, довжина 2,5 км, ширина 1,2 км). У геол. будові родов. беруть участь породи криворізької серії (ґранітиграніти і залізисті кварцити[[кварц]]ити протерозою), перекриті осадовими породами – глинами, піском, вапняками кайнозою. Потужність перекриваючих порід 30-40 м. За мінералогічним складом розрізняють руди силікатно-магнетитові, магнетитові, магнетито-силікатні роговики, магнетитові і гематито-магнетитові джеспіліти. Запаси руди Інгулецького родовища бл. 1,6 млрд. т при сер. вмісті Fe 32,4%. Розробка родов. ведеться кар'єрним і шахтним способом. При відкритих роботах розкриття родов. здійснюють постійними внутр. траншеями. Система розробки – транспортна з вивезенням пустих порід у зовн. відвали.

Система розробки поповерхове обвалення з відбійкою руди веєрними свердловинами. Використовується повторна розробка раніше втрачених руд. Гігничотранспортне обладнання – прохідницькі комплекси, бурові каретки, вантажні машини, контактні електровози. Вилучення руди в процесі видобутку – 98%, розубожування – 2%. Збагачення багатих руд–сортуванням, бідних (залізисті кварцити[[кварц]]ити) – методом мокрої магнітної сепарації. Вилучення заліза при збагаченні 88%. Окиснені [[залізисті кварцити]], що попутно добуваються складуються окремо. Розкривні породи використовуються для будівництва гребель, виробництва щебеню.

'''На початку ХХІ ст.''' сировинною базою комбінату є залізисті кварцити[[кварц]]ити Інгулецького родовища, що знаходяться у південній частині Криворізького залізорудного басейну. Родовища відробляються відкритим способом, максимальний розмір куска підірваної руди 1200 мм. Стан запасів на 01.01.2003р. по кар’єрам ІнГЗКа: розкритих запасів 196,7 млн. т, підготовлених до розкриття 25,4 млн т, готових до виїмки 7,9 млн т, забезпеченість до виїмки запасами 2,9 млн т сировини на місяць. В середньому ІнГЗКа видобуває 30,7 млн т руди на рік. Основним методом збагачення є магнітний у слабкому полі. Технологічна схема збагачувальних фабрик №№ 1, 2 включає 4 стадії підроблення, 3 стадії подрібнення і 4-5 стадій магнітної сепарації. У кожній стадії отримуються відходи, а промпродукт переробляється далі. Як операція попереднього збагачення застосовується суха магнітна сепарація у слабкому полі. На фабриці № 3 застосована схема самопомелу руди; передбачено дроблення сировини до 300 мм, дві стадії подрібнення і три стадії магнітної сепарації, що виконується в 2-3 прийоми. В цілому по комбінату у результаті повного циклу збагачення із руди з масовою часткою загального заліза (Fe _заг ) 32,6-36,7 % отримують концентрат з масовою часткою Fe _заг 63,8-63,9 %, вологістю бл. 10 %. Руди належать до категорії важко збагачувальних. З метою доводки концентрату до високоякісних сортів на комбінаті введена перша черга флотації магнетитового промпродукту. В середньому на рік комбінатом випускається біля 12,4 млн т концентрату. На комбінаті встановлені дробарки типу ККД 1500/180; КРД 900/100; КСД 2200; КМД 2200; на збагачувальних фабриках – млини МШР 3,6 х 4,0; МШР 4,5 х 5,0; МШЦ 3,6 х 5,5; магнітні сепаратори типу ПБМ-120/300; вакуум фільтри Ду-100. Питомі витрати електроенергії станом на 01.01.2003 р. на 1 т концентрату 140,8 кВтּгод. Перспективний проект – застосування флотації, як методу дозбагачення концентрату на повну потужність комбінату, поряд з реорганізацією і переоснащенням збагачувального виробництва для підвищення якості товарної продукції, можливість будівництва на комбінаті потужностей з прямого відновлення сталі.