Гуцульщина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MSha (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 4:
| colspan="2" style="text-align: center;"|
[[Файл:Ukraine-Hutsulshchyna.png|250px|]]
|-
| colspan="2" style="text-align: center;"|Гуцульщина на мапі України (південно-східна частина регіону, позначеного жовтим кольором).
|-
| colspan="2" style="text-align: center;"|
Рядок 25 ⟶ 27:
|}
'''Гуцу́льщина''' (польські ''Huculszczyzna'', словацькі ''Huculsko'') — [[українці|український]] [[Етнокультурні регіони України|етнокультурний регіон]], край українських верховинців
== Розташування ==
Гуцульщина
Південні та північні межі Гуцульщини утворюють перші вищі хребти й різко звужені долини
== Історія ==
Гуцульщина до [[1770]] р. входила до складу [[Туреччина|Туреччини]]-[[Молдова|Молдавії]], [[Польща|Польщі]], [[Угорщина|Угорщини]]; згодом до [[Австрія|Австрії]] й [[Угорщина|Угорщини]]; [[1920]]—[[1939]] рр. до [[Румунія|Румунії]], Польщі й [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. Незважаючи на штучне адміністративне управління гуцули віками творили старозвичаєві порядки, гірські умови, побут, [[волоське право|волоське пастуше право]], [[полонина|полонинське]] тваринництво,
Перші історичні відомості про Гуцульщину з'явилися в польських джерелах 14-го — початку 15 ст.; [[1424]] р. — перша згадка про [[Жаб'є]]; історичні дані про населення скупі, очевидно, на Гуцульщині довго не було [[панщина|панщини]], тільки оплата грішми й натурою для відкупу від сусідніх володарів.
У середині [[17 століття|17]] — [[18 століття|18]] ст. у всій Гуцульщині діяли ватаги [[Опришки|опришків]] (найвідоміший [[Довбуш Олекса|Олекса Довбуш]]); супроти панщини були скеровані повстання [[1840-ті|1840-х]], які очолив на буковинській Гуцульщині [[Кобилиця Лук'ян|Лук'ян Кобилиця]]. Найважливішими виявами національно-громадського життя Гуцульщини були організація [[Українська Радикальна Партія|Української радикальної партії]] на початку 20 століття й [[Січ (товариство)|Січі]] [[Трильовський Кирило|Кирила Трильовського]], бої [[Українські Січові Стрільці|Українських Січових Стрільців]] [[1914]]—[[1915]] рр, активна участь у визвольних змаганнях [[1918]]—[[1920]] рр. Своєрідним явищем був організований [[1911]] р. [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гнатом Хоткевичем]] аматорський народний [[Гуцульський театр]] (режисери [[Ремез Олекса|Олекса Ремез]], [[Курбас Лесь|Лесь Курбас]]), де селяни грали п'єси гуцульським говором.▼
▲У середині [[17 століття|17]] — [[18 століття|18]] ст. у всій Гуцульщині діяли ватаги [[Опришки|опришків]] (найвідоміший [[Довбуш Олекса|Олекса Довбуш]]); супроти панщини були скеровані повстання [[1840-ті|1840-х]], які очолив на буковинській Гуцульщині [[Кобилиця Лук'ян|Лук'ян Кобилиця]]. Найважливішими виявами національно-громадського життя Гуцульщини були організація [[Українська Радикальна Партія|Української радикальної партії]] на початку 20 століття й [[Січ (товариство)|Січі]] [[Трильовський Кирило|Кирила Трильовського]], бої [[Українські Січові Стрільці|Українських Січових Стрільців]] [[1914]]—[[1915]] рр, активна участь у визвольних змаганнях [[1918]]—[[1920]] рр.
Своєрідним явищем був організований [[1911]] р. [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гнатом Хоткевичем]] аматорський народний [[Гуцульський театр]] (режисери [[Ремез Олекса|Олекса Ремез]], [[Курбас Лесь|Лесь Курбас]]), де селяни грали п'єси гуцульським говором.
== Література ==
Рядок 74 ⟶ 80:
[[Категорія:Гуцульщина]]
[[Категорія:Українські Карпати]]
[[es:Hutsúlshchina]]
[[ja:フツーリシュチナ]]
| |||