Охматівська битва (1644): відмінності між версіями

|place= село [[Охматів]], [[Черкаська область]]

|result= перемога Речі Посполитої

|commander2=[[Тугай-бей]]

|strength1=близько 19 000 кварцяного війська, [[Військо Запорозьке|козаків]] і приватних загонів, 24 гармат)

Ця битва -- один із нелічних прикладів, коли татар вдалося розбити ще до того, як орда розпустить чамбули по країні, плюндруючи все навколо та беручи [[ясир]].

 

Коли до гетьмана Конєцпольського дійшла звістки про похід, що готувалася ханом [[Мехмед IV Ґерай|Мехмедом IV Гіреєм]], на [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], він розмістив свої наявні війська (близько 19 000 кварцяного війська, [[Військо Запорозьке|козаків]] і приватних загонів, 24 гармат) у такий спосіб, щоб забезпечити всі можливі шляхи походу татарської орди. Війська були розміщені двома [[Ешелон (військова справа)|ешелонами]]. У першому ешелоні опинилися [[корогва (військова частина)|корогви]] легкої кінноти, які патрулювали кордон держави. Корогви [[Кричевський Михайло Станіслав|Станіслава Кречовського]] пильнували простір від [[Запоріжжя]] до річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]], корогви Забуського стерегли терени за [[Дніпровські пороги|порогами]]), натомість корогви Олдаковського опікувалися районом біля річки [[Тилигул]] під [[Очаків|Очаковом]]. Другий ешелон стояв на звичайних татарських шляхах, приблизно за 100 км за першим ешелоном, поділений на три дивізії. Перша дивізія, якою командував сам гетьман [[Станіслав Конєцпольський]], стала в [[Бар|Барі]] і [[Вінниця|Вінниці]]. Друга дивізія під командою [[Стражник|коронного стражника]] [[Ян Одживольський|Яна Одживольського]] стала в [[Бузівка (Жашківський район)|Бузівці]], натомість третя під проводом князя [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] стояла на Задніпрянщині. Коли Конєцпольський довідався, що [[Тугай-бей]] іде [[Кучманський Шлях|Кучманським Шляхом]] (або ближнім [[Чорний Шлях|Чорним Шляхом]]), то дав наказ до концентрації всіх військ коло розташування гетьманської дивізії. Дивізія Вишневецького стала в [[Корсунь|Корсуні]] (біля 80 км від дивізії Одживольського), натомість гетьманська дивізія зайняла позиції в [[Ставище (смт)|Ставищах]]. Коли виявилося, що [[Кримське ханство|татарська орда]] прямує у напрямі [[Охматів|Охматова]], польське командування вирішило сконцентрувати свої сили там.

 

Після з'єднання з дивізією Одживольського гетьман зайняв зручну оборонну позицію, що давала можливість успішного опору навіть в оточенні. Війська було вишикувано в чотири ешелони. У першому став авангард Одживольського, в другому більшість кінноти у двох лініях, в третьому табори з піхотою, а в четвертому [[корогва|корогви]] [[Панцерні (польська середня кіннота)|козацькі]] і [[Драгонія|драгунські]]. Все шикування (окрім авангарду Одживольського) мало форму чотирикутника. Тугай-бей, який мав із собою близько 20 000 татар, розбив [[кіш]] на південний схід від Охматова, захищений з боків ставами та річкою [[Гірський Тікич]].

 

Оскільки [[Станіслав Конєцпольський|Конєцпольський]] не відважувався атакувати татар до того, як підійде дивізія [[Ярема Вишневецький|Вишневецького]], битву розпочали татари. Для охорони дамби поміж ставами [[Тугай-бей]] переправив через річку Гірський Тікич 6 000 кінноти, але її відкинув авангард [[Ян Одживольський|Одживольського]]. Після цього гетьман здобув дамбу. В цей час підійшов Вишневецький і зайняв позиції на польському лівому крилі. Прагнучи відрізати татарам шлях відступу, Вишневецький кинув на них своє військо а [[атака|атаку]] по льоду. Татари побачили, що польська кіннота змішалася на вузькій дамбі, і вирішили використати цей момент для виходу з бою. Татарський відступ повинен був прикривати ар'єргард силою в 4 000 ординців. Але він був проте швидко розбитий атакою гусарів. Всі польські сили кинулися в гонитву за тікаючим ворогом. У Кищенцях важка кіннота зупинилася, і подальшу гонитву вела вже тільки легка кіннота силою 5 000 шабель (переважно українських козаків), яких очолив комісар Війська Запорозького [[Миколай Зацвіліховський]]. Козаки наздогнали тікаюче військо Тугай-бея під час переправи через річку [[Синюха|Синюху]] і частково його розбили.

 

*Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I

 

*[[Охматів]]

*[[Охматівська битва 1655]]

[[Категорія:Битви XVII століття]]

[[Категорія:Історія Черкаської області]]

[[pl:Bitwa pod Ochmatowem (1644)]]