Відмінності між версіями «Свято-Дмитрівська церква (Гішин)»

м
→‎Архітектура: replaced: більш пізнього → пізнішого
м (стильові правлення за допомогою AWB)
м (→‎Архітектура: replaced: більш пізнього → пізнішого)
Висота центрального зрубу гішинського храму 4,6 м, розміри приміщенння у плані 6,6 х 6,2 м. Співвідношення висот центрального і східного зрубів дорівнює 5 : 4.
 
класичний зразок поліського дерев’яного храму з дзвіницею над бабинцем та двома архаїчними пірамідальними верхами чотирисхилої форми над навою та вівтарем. Це дозволяє стверджувати, що у другій половині XVII ст. досліджуваний різновид культової будівлі на Поліссі ще побутував, хоча кількість подібних споруд на території регіону поступово зменшувалася. Якщо у XVI ст. тут було зафіксовано чотири таких будівлі (у Гішині, Качині, Суходолах та Нуйному), у XVII — дві (у Машеві та Судчому), то у XVIII — лише один, по суті останній зразок поліського дерев’яного храму з дзвіницею над бабинцем (Покровська церква 1745 р. у Залізниці під Любешовим [19]). Зазначена тенденція дозволяє припустити, що формування і найбільше поширення досліджуваної групи будівель на території регіону відбувалося раніше XVI ст., тобто в той період розвитку поліської дерев’яної архітектури, який практично не представлений ані архітектурними пам’ятками, ані допоміжними історичними джерелами. На користь подібного припущення свідчить і те, що дзвіниця над бабинцем відома переважно у храмах найдавнішого на Поліссі архаїчного типу, в той час як у будівлях більш пізньогопізнішого за походженням волинського типу цей своєрідний композиційний прийом зафіксований лише в одному випадку (Преображенська церква у Нуйному)<ref>[http://www.derev.org.ua/biblio/articles/zavada_gotyzmy.htm В. Завада. Ґотизми в архітектурі дерев'яних храмів Полісся] <small>''(електронна версія)''</small></ref>.
 
Дерев'яна, трьохзрубна, одноверха, з одним ярусом дзвіниці над бабинцем – композиція, яка рідко зустрічається на Волині, представлена дуже нечисленною групою пам'яток. У споруді значно виділено квадратний в плані об'єм центрального зрубу, урівноважений зі сходу і заходу рівними за шириною та висотою п'ятигранною апсидою і прямокутним в плані бабинцем. Останній не має вікон - характерна особливість ранніх дерев'яних церков. Відмітним є розкриття внутрішнього простору центрального зрубу. Його стіни переходять у високий чотиригранний пірамідальний зруб, що змінюється в завершенні маленьким призматичним четвериком-ліхтарем, зашитим плафоном і увінчаним зовні главкою-цибулиною (19 ст.). Це єдина з таким перекриттям пам'ятка на Волині, що представляє найбільш архаїчний тип української дерев'яної церкви. Під карнизом покрівлі збереглася унікальна в українській архітектурі конструкція стародавнього карниза - у вигляді напіварки-кронштейна. Східний зруб був перекритий зімкнутим зрубовим склепінням, від якого в даний час збереглася лише нижня частина, зашита стелею і прихована зовні під високим дахом, увінчаним главкою. Конструкція дзвіниці - всередині каркасна аркова з різьбленими кронштейнами, кріпиться тиблями. У 19 столітті вона була обшита і підвищена.
238 646

редагувань