Бихач: відмінності між версіями

Перші згадки про Біхач з'являються не раніше [[1260]] року як про володіння церкви в [[Топуско]], в літописах угро-хорватського короля [[Бела IV|Бели IV]]. У [[1262]] р. Біхач стає [[вільне місто|вільним містом]], тимчасово ставши столицею Хорватського королівства. Місто втрачає свій привілейований статус у XIV сторіччі, коли посилилась династична боротьба між кланами, і переходить у володіння родини [[Франкопани|Франкопанів]]. У [[XVI століття|XVI]] столітті контроль над Біхачем перебирає сам король у зв'язку з розпочатими австро-турецькими війнами на цьому обширі. Незважаючи на всі зусилля [[Габсбурги|Габсбургів]], місто впало в [[1592]] р. та стало найзахіднішим турецьким опорним пунктом в Європі.

З [[1592]] року під управлінням боснійського [[візир]]я Хасан-Паші Предоєвича, колишнього православного боснійця (влаха). Спочатку Біхач став центром санджака у складі Боснійського пашалука. Зі скасуванням статусу пашалука в [[1699]] році Біхач перейшов до складу Боснійського санджака. Відтоді місто використовувалось як база турецьких військ у прикордонних війнах з Габсбургами. У [[1865]] р. Біхач знову одержує статус центру санджака, але в [[1878]] р. [[Австрія]] окуповує Боснію, і тим самим Біхач стає більш модернізованим містом. У [[1888]] р. розвалюється цитадель міста, що об'єднує місто та його передмістя. Новий уряд будував школи і дрібні промислові підприємства, що сприяло притоку населення. Місто бурхливо розвивалося аж до [[Велика депресія|Великої Дeпресіїдeпресії]].