Туманський Федір Йосипович: відмінності між версіями

'''Фе́дір Васи́льович Тума́нський''' ([[1757]] — [[1810]]), історик, етнограф і громадський діяч, вихованець Кеніґсберзького Ун-ту, чл. Королівського Пруського Нім. Т-ва. Закінчивши студії, Т. повернувся на Україну, де дістав звання [[бунчуковий товариш|бунчукового товариша]], 1778-79, «по вибору всея Малороссии», організував «Топографічний опис» Гетьманщини й склав детальні анкети-програми для збирання іст.-геогр., екон., етногр., а також природознавчих й антропологічних відомостей. З цим проектом Т. були пов'язані топографічні описи намісництв кол. Гетьманщини 1780-их pp. (праці Д. Пащенка, О. Шафонського, П. Симоновського та ін.). Обраний 1779 чл.-кор. Петербурзької АН, Т. розгорнув широкі плани культ.-наук. праці на Україні. Наприкін. 1779 — на поч. 1780 р. він висунув проект [[Академічна Книгарня в Глухові|Академічної Книгарні в Глухові]], який був здійснений, і цікавий «План о заведений в Малороссии ... Академического Собрания», свого роду зародку Укр. АН (цей проект не був здійснений). Тоді ж Т. мав намір написати «полную историю Малороссии», у зв'язку з чим звертався до Петербурзької АН з проханням вислати йому до Глухова відповідні архівні джерела та ін. матеріали. Але Академія поставилася до цього проекту скептично, і він не був реалізований. Після ліквідації Гетьманщини Т. розвинув широку наук. й літ.-вид. діяльність у Петербурзі: 10 т. «Собрания разных записок и сочинений о Петре Великом», вид. низки журн., зокрема «Российского Магазина» (1792-94), в якому уміщено чимало важливіших матеріалів до історії України, серед дих [[Літопис Граб'янки]]. Ці праці й публікації здобули Т. поважне ім'я в наук. світі. 1801 Т. вийшов у відставку й оселився на своєму хуторі к. Глухова, але й далі брав участь у літ.публіцистичній діяльності укр. патріотів Лівобережжя («Записка на оборону дворянських прав укр. шляхетства»). Похований у Глухові.