Піфагорійський стрій: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Проблеми піфагорейського строю: replaced: більш стійкого → стійкішого (2)
Рядок 32:
 
* '''Нестійка велика терція'''
З розвитком вокального мистецтва з'ясувалось, що велика [[піфагорійська терція]] (64 : 81 або 407,82 [[Цент (музика)|цента]]) звучить напружено і тяжіє до більш стійкогостійкішого інтервалу натуральної терції (4 : 5 = 64 : 80 или 386,31 [[Цент (музика)|цента]])
* '''Незамкнутість звукоряду'''
З розвитком [[поліфонія|поліфонії]] в [[середні віки]], коли знадобилось наростити звукоряд до 12 звуків, виявилась більш серйознасерйозніша проблема - незамкнутість піфагорійського звукоряду. Після побудови 12 квінт процес не повертався до початкової точки, а зупинявся в 1/4 тону ([[кома (музика)|кома]]) від нього.
 
З одного боку, якщо продовжувати процес побудови нових тонів, то звукоряд буде необмежено доповнюватися звуками, ускладнюючи виконання музики і в той же час сумнівними для доцільності використання. (Наприклад, в піфагорійському строї ноти ''до-дієз'' і ''ре-бемоль'' не збігаються, оскільки утворюються різними способами.)