Гарячий шоколад: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kibeee (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Історія: replaced: найбільш прибуткових → найприбутковіших |
||
Рядок 16:
[[1527]] року після повернення на батьківщину Кортес привіз з собою разом з какао-бобами й спосіб приготування чоколатля. Згодом почалися регулярні поставки какао з плантацій Мексики, що належать Кортесу. Все, що стосувалося шоколаду, стало державною таємницею іспанського королівства, за її порушення було страчено понад 80 осіб. Шоколадом займалися ченці-[[єзуїт]]и. Поступово вони стали додавати до тертих какао-бобів мед, прибрали з рецептури перець чилі, а пізніше для приємного запаху стали додавати ваніль. Для кращої розчинності напій нагрівали, і виявилося, що в гарячому вигляді він смачніший.
У [[1606]] у [[Флоренція|флорентієць]] [[Франческо Карлетті]] ввів в ужиток цей напій в Італії. Карлетті вдалося навчитися складанню оригінального шоколадного напою у черниць мексиканського міста [[Оахака (місто) | Оахака]]. Італійці високо оцінили споживчі властивості продукту і першими налагодили масове шоколадне виробництво. Шоколадний напій став однією з
Шоколадні кафе стали відкриватися у всіх великих містах Італії, перш за все у [[Перуджа | Перуджі]]. З Італії шоколад потрапив до Німеччини, Австрії та Швейцарії.
| |||