Рагузька республіка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Встановлення сюзеренітету Османської імперії (XV—XVI ст.): replaced: найбільш потужних → найпотужніших |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Система управління: replaced: найбільш знатних → найзнатніших |
||
Рядок 116:
== Система управління ==
Система управління Дубровницької республіки була побудована на [[олігархія|олігархічному]] принципі: вся влада належала вузькій групі [[нобілітет|нобілітету]], якою протистояла основна маса городян—[[пополани|пополанів]], що не мали жодного впливу на формування органів влади і що не брала участь в політичній діяльності. У XVI—XVII ст. верхівка пополанів (торговці-судновласники) відокремилася в окремий шар громадян, члени якого дістали можливість обіймати дрібні муніципальні посади, а після землетрусу 1667 р. декілька сімей городян було допущено у Велику раду. Станові кордони між нобілітетом, громадянами і пополанами були дуже жорсткими, між станові шлюби були строго заборонені. Про обмеженість кола осіб, що мають доступ до влади, говорять дані про склад Великої і Малої ради республіки: у 1802 р., члени якого дістали можливість обіймати дрібні муніципальні посади, а після землетрусу 1667 р. декілька сімей городян було допущено у Велику раду. Наприклад, 6 з 8 членів Малого і 15 з 20 членів Великої ради представляли 11
Структура органів управління Дубровницкої республіки багато в чому копіювала венеціанську модель державного устрою. Найвищим законодавчим органом була ''''Велика рада'''' ({{lang-la|consilium Maior}}, {{lang-hr|Veliko vijeće}} — Велике віче), в який входили всі представники нобілітету Дубровника, що досягли 18 років. Цей орган ухвалював закони, обирав князя, вибирав і затверджував суддів, митників, консулів і інших муніципальних чиновників, вирішував державно-правові і конституційні питання. Велика рада формувала ''''Сенат'''' ({{lang-la|consilium rogatorum}}) з 45 членів, старше 40 років, що обиралися на один рік. Саме він володів найбільшою владою в республіці. На відміну від італійських комун, організація Сенату перешкоджала встановленню домінування однієї сім'ї (як [[Медичі]] у [[Флоренція|Флоренції]] або [[Скалігери]] в [[Верона|Вероні]]), проте практично всю історію існуванню цього органу найбільший вплив в ньому мали члени родини Сорго.
| |||