Карл Поппер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Vagobot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: lv:Karls Popers
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Відкрите суспільство: replaced: найбільш жорстокої → найжорстокішої
Рядок 39:
Суспільним ідеалом Поппера виступало «[[відкрите суспільство]]», влада розуму, справедливість, воля, рівність і запобігання міжнародних злочинів. На думку Поппера, «закриті суспільства» (тоталітарні держави) характеризуються вірою в існування магічних [[табу]] на відміну від «відкритого суспільства», у рамках якого «люди (значною мірою) навчилися критично ставитися до табу і засновувати свої рішення на спільному обговоренні і можливостях власного інтелекту». Поппер підкреслював, що самого лише урахування суспільної думки недостатньо для конституювання суспільства в «відкрите»: суспільна думка, за Поппером нерідко помилкова, ненавчальна і піддається маніпулюванню.
 
За Поппером будь-які доктрини «суспільної обраності» виникають як специфічна реакція на той чи той вид гноблення: доктрина обраності єврейського народу виникає в епоху «вавілонського полону», доктрина пануючої арійської раси [[Гобіно Жозеф|Ж. Гобіно]] виступила відповіддю аристократа-емігранта на ідею про вигнання [[Велика французька революція|французькою революцією]] «агресивних тевтонців», пророцтва [[Маркс Карл|Маркса]] про перемогу пролетаріату з’явилися в період найбільш жорстокоїнайжорстокішої експлуатації робітничого класу у середині XIX ст. З погляду Поппера теза Маркса про те, що [[класова свідомість]] робітників (яке ґрунтується на єдності і солідарності) може бути акумульована і збережена після закінчення [[класова боротьба|класової боротьби]] і з необхідністю повинна і спроможна пережити умови, що її породили, і сили, не узгоджується як з діалектикою самого Маркса, так і з його теорією про те, що класова свідомість робітників є відображенням важких суспільних умов їхнього існування. Те, що людина була робітником, не є гарантія того, що вона завжди буде пам’ятати про солідарність пригноблених і не буде прагнути до експлуатації своїх колег. Пророцтва і пророкування Маркса про необхідність і неминучість пришестя [[соціалізм]]у були, за Поппером, результатом «мислення, основаного на суб'єктивних бажаннях, віри в містичний [[колективізм]] і ірраціональної реакції на хід розвитку цивілізації». Глобальні теорії суспільного розвитку укупі із соціальними пророцтвами можуть завершуватися тільки катастрофою. Неприпустимо формулювати утопічну соціальну мету і потім підшукувати раціональні засоби для її досягнення. (Поппер у такий спосіб формулював заборону на процедури соціальної інженерії комуністичної користі, не трактуючи при цьому навіть «відкрите суспільство» як якийсь проект, а лише як своєрідне суспільне належне).
 
=== Історія ===