Кампанія в центральній частині Тихого океану (1943–1944): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ветер (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: більш потужним → потужнішим (3) |
||
Рядок 63:
Початкові плани передбачали розпочати наступ в центральній частині Тихого океану з заняття Маршаллових островів. Але чим більше штаби у Вашингтоні і Перл-Харборі вивчали цю операцію і необхідне для її проведення матеріально-технічне забезпечення, тим більше сумнівів у них виникало в доцільності такого початку. Маршаллові острови після Першої світової війни перебували під опікою Японії і з 1935 року були закриті для іноземців, тому японці мали можливість зміцнити їх і зробити неприступними.
Для плановиків штабу, зваживши всі «за» і «проти», стало очевидним, що сили в центральній частині Тихого океану ще слабкі і не мають достатнього досвіду, щоб захопити Маршаллові острови в 1943 році. Хоча 5-й флот США швидко збільшувався і ставав все
В середині червня 1943 [[Честер Німіц|Німіц]] отримав директиву комітету начальників штабів приступити до підготовки операції проти островів Гілберта.
Рядок 103:
Ціною великих втрат протягом всього декількох днів було завойоване панування над величезною зоною. Втрати, яких зазнали американці під час швидкого захоплення островів Гілберта, не були такими великими, як при шестимісячної кампанії на Гуадалканалі, зате досягнуті результати виявилися майже рівноцінними, С захопленням островів Гілберта усувалася небезпека, яка загрожувала американським морським шляхам з південної, південно-західної і центральної частин Тихого океану, і забезпечувалося створення баз для подальшого наступу на Маршаллові острови.
Чимале значення в кампанії із захоплення островів Гілберта мало і придбання американцями тактичних навичок, особливо при захопленні атолу Тарава, Було встановлено, що повітряні бомбардування і артилерійський обстріл з моря протягом декількох годин недостатні для виведення з ладу численних опорних пунктів на сильно укріплених островах. Виявилася необхідність
Операція із захоплення островів Гілберта з усією очевидністю підтвердила, що авіаносна авіація може панувати в повітрі над ворожими атолами, а флот здатний діяти проти таких укріплених позицій при допустимих втратах. Ця операція показала, що при належній підтримці з моря і повітря добре підготовлені війська можуть пройти через рифи і захопити навіть більш укріплені острови. Що ж до противника, то операція переконливо показала, що японський флот уже не в змозі чинити сильний опір вторгненню американських сил на японські острівні володіння.
|